Чому в Києві неможливо приховати ретранслятори для дронів — роз’яснення від авіаексперта

Заяви про те, що на дахах або балконах у Києві можуть ховатися ворожі ретранслятори для корекції ударів безпілотників «Шахед», не мають під собою жодних наукових чи технічних підстав. Такі припущення більше схожі на пошуки «крейдяних хрестиків» у період початку повномасштабного вторгнення і відволікають від реальних викликів.

Про це повідомив авіаексперт Анатолій Храпчинський у коментарі щодо паніки навколо ворожих систем зв’язку.

Храпчинський пояснив, що будь-який активний радіопередавач, котрий підтримує зв’язок із безпілотником у повітрі, неминуче випромінює радіохвилі та легко виявляється у ефірі.

В Україні працює одна з найрозвиненіших систем радіочастотного моніторингу. Фахівці Українського державного центру радіочастот (УДЦР), Держспецзв’язку та спецслужб оснащені сучасним обладнанням, що дозволяє оперативно виявляти будь-які сигнали.

«Поряд зі стаціонарними радіопеленгаторами використовують мобільні комплекси радіоконтролю на базі спеціально обладнаних автомобілів з поворотними антенами та прецизійними аналізаторами спектра. Завдяки їм можна за кілька десятків хвилин локалізувати несанкціоноване джерело сигналу, аж до конкретного вікна чи поверху в місті», — наголосив Анатолій Храпчинський.

Він також зазначив, що ворогам немає необхідності створювати окрему наземну інфраструктуру в місті. Дрон можна обладнати звичайним модемом з SIM-карткою і використовувати цивільний стільниковий зв’язок для передачі телеметрії та даних.

Храпчинський нагадав, що до 70% обладнання у українських 3G та 4G LTE мережах традиційно належить китайським виробникам Huawei та ZTE. Це робить стандартний роумінг вже готовим каналом для обміну інформацією без потреби у сторонніх пристроях на вулицях.

Водночас експерт відзначив важливий прогрес: Україна долучилася до глобальної ініціативи Clean Network. При розгортанні 5G та оновленні телекомунікаційної інфраструктури відмовляються від китайських систем. Партнерство будується на обладнанні шведської Ericsson та фінської Nokia, що підвищує кібербезпеку мереж.

Справжню загрозу варто шукати не на балконах Києва, а далеко на півночі — вздовж українсько-білоруського кордону і у повітрі, підкреслив Храпчинський.

Основними елементами ворожої системи зв’язку є:

  • Базові станції на високих щоглах у Білорусі, розташовані в населених пунктах Гдінь, Хойніки, Махновичі тощо. Вони працюють на висоті 70–80 метрів у сантиметровому діапазоні 3,2–4,1 ГГц, нехарактерному для Mesh-зв’язку, і спрямовують сигнал у бік України.
  • Повітряні ретранслятори — безпілотники типу «Гербера», що кружляють на висоті 1,5–2 км. Вони забезпечують прямий радіозв’язок, передають цифрові команди бойовим групам і транслюють відео в реальному часі для корекції ударів.

«Поки увага спрямована на пошуки шпигунських передавачів у житлових будинках, ворог системно створює складну повітряну цифрову архітектуру. Боротися з цим треба не підозрами щодо міських мешканців, а точковими контрбатарейними РЕБами на білоруських вежах і фізичним перехопленням повітряних ретрансляторів у небі», — підсумував авіаексперт.

У Києві також завершують тестування оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання через міську систему гучномовців. Відтепер, починаючи з 13 квітня 2026 року, щодня о 9:00 у столиці транслюватимуть коротке аудіоповідомлення про початок заходу у локаціях із доступною технічною інфраструктурою.

Фото: ілюстративне

Створено за матеріалами: kyivschina24.com

Гончаренко Олександр

Народився у 1981 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у друкованих виданнях, де спеціалізувався на політичній аналітиці та суспільних темах. Має понад 15 років досвіду в медіа.
З 2025 року очолює редакцію lybid34.kiev.ua, розвиває сайт як сучасний майданчик для якісних новин столиці та Київської області. Прихильник прозорої журналістики, фактчекінгу та відкритості до читачів.