Зміст:
Після численних ракетних ударів та блокування руху через мости столиці, жителі Лівого берега Києва щодня долають серйозні незручності, щоб дістатися на роботу. Деякі керівники намагаються перекласти транспортні складнощі та наслідки воєнних атак прямо на працівників, вимагаючи змінити місце проживання під погрозою штрафів. Юрист Артем Крикун-Туш роз’яснив, як захистити свої права у таких випадках.
Чому вимоги роботодавця порушують закон?
1. Людина має право вільно обирати місце проживання. Цього не може регулювати роботодавець. Це закріплено в Конституції України (ст. 33). Від працівника можна вимагати лише виконання обов’язків, прописаних у трудовому договорі (ст. 31 КЗпП).
2. Закон суворо забороняє дискримінацію за місцем проживання. Як передбачено ст. 2-1 КЗпП, будь-яке погіршення умов праці чи зарплати через те, що працівник живе на Лівому березі, є порушенням закону.
3. Штрафів за такі порушення закон не передбачає. Трудове законодавство (ст. 147 КЗпП) дозволяє застосовувати лише догану або звільнення. Відрахування з зарплати без підстав — самоуправство.
4. Запізнення через перекриті мости або повітряні тривоги не вважаються прогулом. Прогул — це відсутність на роботі понад три години без поважної причини. Військові обставини, зокрема атаки та ускладнений проїзд, належать до поважних причин.
Важливо: під час воєнного стану роботодавці мають право змінювати графік, переводити працівників на дистанційну роботу або оголошувати простій з оплатою не менш як дві третини окладу. Примусове переселення або штрафи до законних інструментів не належать.
Покрокова інструкція для працівників
Крок 1. Вимагаєте письмовий наказ. Не підписуйте нічого і не погоджуйтеся усно. Відповідайте спокійно: «Прошу оформити вашу вимогу письмово у вигляді наказу». Часто на цьому етапі такі вимоги зникають.
Крок 2. Фіксуйте докази. Зберігайте скріншоти листування у чатах, електронні листи, аудіоповідомлення та свідчення очевидців.
Крок 3. Напишіть офіційну заяву. Коротко поясніть керівнику, що вимога є незаконною та суперечить ст. 2-1 і 147 КЗпП, і попросіть її скасувати.
Крок 4. Звертайтеся до Держпраці та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Якщо з зарплати відрахували гроші, подайте скаргу до Держпраці онлайн. На керівника та компанію можуть накласти штрафи. Також варто повідомити Уповноваженого ВР про випадки дискримінації.
Крок 5. Звернення до суду. Позов можна подати протягом трьох місяців без сплати судового збору. Закон покладає на роботодавця обов’язок довести відсутність порушень у справах про дискримінацію, а не на працівника.
Крок 6. Заява до поліції. У разі грубих порушень можна використати статті 172 (грубе порушення законодавства про працю) та 161 (порушення рівноправності громадян залежно від місця проживання) Кримінального кодексу України.
Раніше повідомляли, що жінки в Україні у середньому отримують пенсію на 2 тисячі гривень меншу за чоловіків. Станом на 1 січня 2026 року середня пенсія для жінок становила приблизно 5,5 тис. грн, а для чоловіків — 7,5 тис. грн.
Фото: ілюстративне
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
