Зміст:
У яких районах зафіксували аномалії
Вранці 9 березня 2026 року кілька новинних сайтів оприлюднили повідомлення про підвищений рівень забруднення атмосферного повітря одночасно в чотирьох районах Києва — Дарницькому, Печерському, Дніпровському та Деснянському. Ці райони охоплюють як лівий, так і правий береги центральної частини міста, де мешкає велика частина киян.
У відповідь на це Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулася по офіційні роз’яснення до уповноваженого органу моніторингу — Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Запит стосується надання підтверджених даних про якість повітря саме в названих районах. Юридичною основою для таких звернень є стаття 32 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», яка зобов’язує суб’єктів моніторингу збирати, обробляти та надавати достовірну інформацію про стан атмосфери.
Чому дані від різних ресурсів розходяться
У великих містах одночасно працюють кілька систем вимірювання якості повітря — офіційні державні мережі та приватні або краудсорсингові платформи. Різні прилади, методики калібрування та частота оновлення показників призводять до розбіжностей у даних, що може породжувати суперечливі повідомлення в медіа та соцмережах. Саме тому ДЕІ наголошує: посилання на неперевірені джерела можуть містити неточні дані й дезінформувати мешканців.
Окрім технічних факторів, на показники якості повітря впливають і надзвичайні події: у воєнний час повітря може різко погіршуватися після ракетних ударів чи атак дронами через пожежі та задимлення у місцях влучань. Наприклад, після масованих ударів у серпні 2025 року якість повітря в столиці значно погіршилася — мешканцям тоді рекомендували зачинити вікна та обмежити перебування на вулиці.
Хто відповідає за моніторинг
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 827, органом державного моніторингу атмосферного повітря в Києві визначено Київську міську державну адміністрацію. У межах КМДА цим напрямком опікується Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату. Паралельно на 15 стаціонарних постах спостереження за шкідливими речовинами проводить Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у складі ДСНС — її результати порівнюють із гранично допустимими концентраціями (ГДК). Ця обсерваторія є одним із ключових наукових центрів системи екологічного контролю столиці.
Скільки датчиків стежить за повітрям у Києві
У Києві працює мережа з 7 референтних станцій високої точності та 46 індикативних датчиків, які щороку проходять технічну перевірку, калібрування та повірку. Стан повітря оцінюють за міжнародним індексом CAQI — п’ятибальною шкалою, де значення від 0 до понад 100 відображають діапазон від чистого до небезпечного для здоров’я повітря. Нижчий показник відповідає кращій якості, вищий — підвищеному ризику для здоров’я. ДЕІ очікує на офіційну відповідь від Департаменту КМДА та пообіцяла повідомити громадськість про отримані результати.
Тим часом мешканці столиці можуть самостійно відслідковувати актуальні показники якості повітря через офіційні канали. Раніше повідомляли також про мережу з 16 пунктів моніторингу на Київщині, де стан атмосферного повітря фіксують цілодобово.
Чому це важливо знати
Якість повітря прямо впливає на здоров’я киян, особливо дітей, людей похилого віку та тих, хто має хронічні захворювання дихальної системи. Дані моніторингу допомагають ухвалювати практичні рішення щодо безпеки: зачиняти вікна, уникати прогулянок на відкритому повітрі або використовувати побутові очищувачі. Тому критично важливо, щоб інформація надходила з перевірених джерел, а не з ресурсів, точність яких не підтверджена.
Офіційні дані про якість повітря в Києві доступні на сайті Департаменту КМДА, у застосунку «Київ Цифровий» та на платформі «ЕкоЗагроза».
Раніше ми писали
У вересні 2025 року повідомлялося, що після нічної атаки дронами загальний рівень забруднення вранці залишився в межах безпечних показників попри пожежі у Святошинському районі.
Створено за матеріалами: kyiv.news