Київська міська рада ухвалила План енергетичної стійкості територіальної громади міста. Водночас документ викликав серйозні зауваження від частини депутатів. Зокрема, депутат Київради Андрій Вітренко повідомив, що прийнятий план «далекий від ідеалу» і вимагає суттєвого доопрацювання.
За його словами, під час розгляду документу депутати внесли три правки. Підтримали лише одну — ту, що передбачає персональну відповідальність за виконання плану.
«Це ключове питання, бо в Києві звикли багато говорити про стратегії, але небагато охочих нести відповідальність за результат», — підкреслив Вітренко.
Дві інші ініціативи депутатів більшість у міськраді не підтримала. Йдеться про додаткове фінансування на ремонт електрощитових та виділення коштів на розвиток сонячної генерації.
На думку депутата, відмова від інвестицій у відновлювану енергетику — помилковий крок, адже альтернативна генерація під час війни стає одним із ключових елементів енергетичної безпеки великих міст.
Окремо депутати наполягають на створенні наглядових рад у комунальних підприємствах. Першим таким підприємством, за їхньою пропозицією, має стати «Київтеплоенерго». Як зазначив Вітренко, це підприємство оперує значними бюджетними ресурсами, і мешканці столиці повинні мати доступ до інформації про те, як використовуються ці кошти.
«Коли йдеться про мільярдні бюджети, люди повинні бачити не лише цифри, а й конкретні результати — куди спрямовуються кошти і що місто отримує в підсумку», — наголосив він.
Вітренко також застеріг, що навіть реалізація першого етапу плану не дозволить повністю відновити систему теплопостачання столиці до довоєнного рівня. До початку наступного опалювального сезону, за його оцінкою, залишається критично мало часу, тоді як обсяг необхідних робіт досі значний.
Саме тому депутати пропонують розробити детальний графік виконання першого етапу плану до кінця 2026 року — із чітко визначеними строками, відповідальними особами, джерелами фінансування та проміжними показниками.
Також пропонують запровадити регулярну публічну звітність про виконання плану — зокрема двотижневі звіти перед громадою. За оцінками, загальна вартість реалізації проекту може перевищити 60 мільярдів гривень. При цьому бюджет міста нині становить понад 106 мільярдів гривень.
На переконання депутата, за таких умов місто має переглянути пріоритети й спрямувати основні ресурси насамперед на захист критичної інфраструктури.
«Людей цікавить не папір під назвою «план стійкості». Людей цікавить просте питання: чи буде взимку в їхніх будинках тепло, світло й вода», — підсумував Вітренко.
Місцеві журналісти також повідомляли, що київські мости, якими щодня користуються сотні тисяч водіїв, поступово стають однією з найвразливіших ланок міської інфраструктури. Із п’яти ключових переправ через Дніпро наразі повністю безпечним для руху автотранспорту залишається лише Дарницький міст. Решта функціонують з обмеженнями або перебувають у критичному технічному стані.
Журналісти надіслали офіційний запит до комунального підприємства «Київавтошляхміст», відповідального за утримання столичних мостів. У відповіді підприємство підтвердило, що більшість переправ через Дніпро працюють з обмеженнями, а також надало перелік робіт з експлуатаційного утримання та поточного ремонту, запланованих на найближчий час.
Фото: Андрій Вітренко.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com