Експерти ЮНЕСКО проводять огляд Софії Київської та Києво-Печерської лаври

Під час візиту делегація обговорила поточний стан пам’яток, проблеми збереження історичного середовища та подальші кроки щодо вдосконалення режимів використання буферної зони відповідно до міжнародних зобов’язань України.

У межах моніторингу місія оглянула кілька конкретних об’єктів. Це будинок на розі вулиць Софіївської, 20/21 та Володимирської, 21/20 — якому минулого року надали статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини та внесли до реєстру пам’яток. Також перевіряли будівлю на вул. Олеся Гончара, 17/23 — за рекомендаціями ЮНЕСКО пропонується демонтаж надбудованих поверхів із поверненням висоти до параметрів сусідньої історичної забудови. Оглянули будинок на вул. Великій Житомирській, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що наразі реставрується, а також частково Пейзажну алею.

Чому це відбувається

Рішення про направлення моніторингової місії ухвалив Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — перш за все у відповідь на пошкодження Софіївського собору внаслідок обстрілу 10 червня 2025 року. ICOMOS має оцінити стан збереження об’єкта й фактори, які на нього впливають, аби надалі планувати заходи з охорони пам’ятки.

Окрім військових загроз, обидва заповідники страждають від хаотичної забудови в буферній зоні. Надбудови на історичних будівлях, нав’язлива реклама та нові споруди, що не дотримуються висотних регламентів, порушують автентичний міський ландшафт, який ЮНЕСКО вимагає берегти. Буферна зона охоплює простір від Хрещатика й Майдану до Андріївського узвозу, Володимирської гірки, дніпровських схилів і Парку Слави — фактично серце історичного Києва.

Хто відповідає

За охорону цих об’єктів відповідає Департамент охорони культурної спадщини КМДА під керівництвом директорки Марини Соловйової. Саме цей орган співпрацює з міжнародними інституціями та видає приписи щодо будівельних робіт у буферній зоні. На державному рівні координацію здійснює Міністерство культури України.

Що роблять зараз

За підсумками моніторингового візиту ICOMOS підготує звіт із рекомендаціями для Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На підставі цього документа визначатимуться пріоритетні заходи з охорони та розподіл міжнародної підтримки. Паралельно тривають переговори щодо практичних кроків — зокрема демонтажу незаконних надбудов у буферній зоні.

«Буферна зона Софії Київської та Києво‑Печерської лаври — це простір відповідальності. Завдяки статусу об’єктів світової спадщини ці святині мають міжнародний захист від руйнівних втручань. Це не лише надбання України — це частина спадщини всього людства, яка особливо потребує підвищеної уваги під час війни», — наголосила директорка Департаменту Марина Соловйова.

Чому це важливо знати

Статус об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це не просто почесне звання. Він забезпечує міжнародний правовий захист, відкриває доступ до фондів реставрації та привертає глобальну увагу у разі нових пошкоджень. Якщо ЮНЕСКО зафіксує системне невиконання рекомендацій, Києву загрожує внесення до списку спадщини, що перебуває під загрозою, з відповідними репутаційними й фінансовими наслідками для міста.

Обидва київські об’єкти внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1990 році — їх визнано такими, що мають виняткову універсальну цінність для всього людства. Російські атаки завдають їм шкоди попри це — саме тому фіксація руйнувань і міжнародний моніторинг є ключовими для майбутніх юридичних і фінансових претензій до Росії.

Прибуття місії в умовах повномасштабної війни також слугує сигналом міжнародній спільноті: знищення культурних пам’яток України не залишається поза увагою. Документування збитків — важлива складова можливих репарацій і притягнення до відповідальності за воєнні злочини.

Раніше ми писали

У січні 2026 року повідомляли про перше пряме ураження Києво‑Печерської лаври з часів Другої світової війни — тоді російські дрони «Шахед» пошкодили корпус №66 та Аннозачатіївську церкву. Також висвітлювали випадки знищення історичних будівель на Подолі попри мораторій на знесення, а раніше — історію про те, як пам’яткоохоронці звернулися до прокуратури через незаконні роботи в межах заповідника «Стародавній Київ».