Зміст:
Чоловіка оштрафували за неявку на виклик: деталі справи
1 серпня 2025 року Територіальний цент комісаріату (ТЦК) склав протокол №1049 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП через неприбуття чоловіка за повісткою, виданою на 2 червня 2025 року. Через тиждень, 7 серпня, на основі протоколу винесли постанову про накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень. У протоколі було зафіксовано пояснення чоловіка: «Не з’явився за повісткою, бо не знав про неї».
У суді позивач наполягав, що повісток він не отримував. Їх надсилали на адресу реєстрації, тоді як фактично він мешкає за іншою адресою. Цю інформацію підтверджували довідки виконавчого комітету міської ради. Копію постанови також відправили до Херсонської області, хоча, за словами самого чоловіка, він там не проживає з 2022 року. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався без його присутності.
Пояснення представника ТЦК
Представник Територіального центру комісаріату посилався на Порядок призову під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів № 560 від 16 травня 2024 року. Згідно з цим документом, підтвердженням оповіщення вважають відмітку пошти про відсутність адресата за місцем проживання.
У ТЦК стверджували, що повістки надсилали чоловікові неодноразово. Він, за їхніми словами, не з’явився і не надав пояснень щодо відсутності.
Які докази врахував суд
За довідками голови вуличного комітету, чоловік проживає у Фастові з березня 2022 року. Військово-обліковий документ у додатку «Резерв+» підтверджує його облік станом на 28 травня 2024 року. За інформацією відомства, він має відстрочку через бронювання до 29 грудня 2026 року, а як адресу проживання зазначено Фастів.
Втім, ТЦК не показав доказів, що саме надсилав повістки, через які чоловіка покарали. У матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують факт формування чи вручення повісток.
Чому штраф скасували
Суд встановив, що чоловіка не можна вважати належно оповіщеним про виклик. Протокол і постанова самі по собі не є достатніми доказами провини. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, саме орган влади має довести законність свого рішення. ТЦК цього не зробив.
Крім того, суд послався на постанову Верховного Суду у справі № 463/1352/16-а, згідно з якою всі сумніви стосовно правопорушення і вини тлумачать на користь особи. Начальник ТЦК також не дослідив справу повністю й об’єктивно, що суперечить статті 245 КУпАП.
Рішення суду
15 вересня 2026 року суд повністю задовольнив позов, визнав постанову ТЦК неправомірною та скасував її. Справа про адміністративне правопорушення була закрита.
Окрім цього, суд постановив:
- стягнути з ТЦК на користь чоловіка 3000 гривень за послуги правничої допомоги;
- відшкодувати 665,60 гривень сплаченого судового збору;
- повернути чоловікові 665,60 гривень, переплачених як судовий збір.
Створено за матеріалами: kyiv.news
