Зміст:
Столичні урядовці заявляють про 80% готовності Києва до опалювального сезону та обіцяють завершити розбудову резервної системи теплопостачання в грудні. Однак фактичний стан цим заявам не відповідає. Аналіз виконання Плану стійкості столиці, закупівель через Prozorro та перевірок будівельних майданчиків виявляє значні затримки. Відсутність фінансування та високі ризики залишаються нерозв’язаними, зокрема для Правого берега.
Ці подробиці стали відомі за результатами засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та перевірок об’єктів теплогенерації.
Причини пізнього старту будівництва резервної системи
Розробку децентралізованої схеми дублювання теплопостачання загальною вартістю 31 мільярд гривень розпочали лише влітку 2026 року. Міський голова Віталій Кличко пояснив це тим, що в перші роки війни ніхто не очікував, що конфлікт набере характеру геноциду. Його заступник Петро Пантелеєв додав, що повна заміна трьох київських ТЕЦ коштує від 35 до 40 мільярдів гривень. Тому місто обрало спершу дорожчий, але дешевший варіант — відновлення пошкодженого обладнання, на що вже витратили понад 3,5 млрд грн.
Затримка із затвердженням остаточного плану стійкості, яка тривала з березня по серпень, пов’язана зі зміною технічного рішення. Спочатку планували збудувати 700 блочно-модульних котелень за 67 млрд грн, але відмовилися на користь оптимізованого варіанта за 31 млрд грн. При цьому з 8,5 млрд грн внесок Києва формується у вигляді довгострокових кредитів з відсотками.
Наскільки система готова до зими: реальні показники
Запроєктована автономна потужність резервної системи становить 2100 МВт. Цього недостатньо для повної заміни ТЕЦ у міцні морози. За словами колишнього голови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, ця система розрахована лише на м’яку зиму зі середньою температурою близько –5°C. При більш низькій температурі теплоносій розподілятимуть на всіх, і в квартирах буде прохолодно.
Порівняння обіцянок із реальністю виглядає так:
- Із запроєктованих 2100 МВт реальні будівельні роботи розпочалися лише на 1600 МВт.
- 350 МВт із цього обсягу (об’єкти Агентства відновлення та котельня «Теремки») наразі перебувають у початковій стадії підготовки або заблоковані протестами. Вони не запрацюють у 2026 році.
- Зона ТЕЦ-4 (Дарницька): з п’яти запланованих об’єктів Агентства відновлення на 444 МВт будівництво активне лише на двох. Решта котелень перебувають у стані розчищення. До грудня очікується запуск приблизно 200 МВт.
- Правий берег (зона ТЕЦ-5): наразі будуються лише дві котельні — у центрі та на Теремках. Проєкт на 600 МВт резервної теплогенерації досі не має фінансування.
Пробуксовки у когенерації та водопостачанні
Інші інфраструктурні напрямки теж повільно прогресують. Із 200 МВт когенераційного обладнання, яке КМДА обіцяла ввести до кінця 2026 року, станом на серпень готово лише 68%.
Енергонезалежність «Київводоканалу» переноситься з ще більшими затримками. Перший етап встановлення дизельних електростанцій (ДЕС) забезпечує переважно системи водовідведення. Другий етап, що має живити подачу питної води безпосередньо до осель (27 ДЕС), розпочався лише нещодавно. Тендери на оновлення дев’яти об’єктів оголосили в Prozorro тільки у вересні, а роботи планують завершити у 2027 році.
Ситуація ускладнюється бюджетною кризою на рівні уряду. Держказначейство блокує виплати за «третім кошиком» видатків для міст, залишаючи фінансування лише для ключових соціальних і військових статей.
Попри відновлення роботи столичних теплоелектроцентралей, опалювальний сезон у Києві залишається під серйозною загрозою. ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 працюють, але нові російські атаки можуть знову вивести з ладу критично важливу енергетичну інфраструктуру.
Фото: rasmech.com
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
