Зміст:
До участі запрошують представників медіа, культурної спільноти, громадянського суспільства, державних інституцій, контент-креаторів і митців. Програма зустрічі розрахована на дві години і складається з чотирьох блоків: вступного слова (16:30–16:40), презентації дослідження (16:40–17:00), панельної дискусії (17:00–18:10) та сесії запитань і нетворкінгу (18:10–18:30).
Ключові цифри: 71% українців щодня споживають російський контент
Згідно з результатами дослідження Gradus Research, 71% громадян України досі споживають російськомовний контент, причому майже чверть робить це щодня. Найбільш вразлива група — підлітки 14–17 років: 59% з них регулярно дивляться російськомовні відео, мультфільми або слухають музику російською. Причини цього явища скоріше пов’язані не з ідеологією чи симпатією до держави-агресора, а зі звичкою, доступністю матеріалів та браком якісної української альтернативи в потрібних форматах.
Ілюстративний приклад — анімаційний серіал російського виробництва «Маша і Ведмідь»: у 2025 році його переглянули серед української дитячої аудиторії понад 800 мільйонів разів. За словами представників Міністерства культури, алгоритми платформ, зокрема TikTok і Facebook, часто підштовхують користувачів до російського контенту навіть тоді, коли вони цього не планували.
Про що розкажуть на презентації
Учасникам представлять дані про те, якого контенту бракує в українському інформаційному просторі, які формати мають найбільший потенціал для створення нових продуктів, як різні типи контенту впливають на аудиторії різного віку та які цифрові платформи залишаються ключовими для щоденного споживання інформації і розваг.
Дослідження Gradus показує: 91% українців споживають медіаконтент зі смартфона, тоді як телевізор залишається важливим для 17% респондентів. Для розважального контенту 65% обирають YouTube, соцмережі використовують 56%, месенджери — 47%. Отже основними полями битви за увагу аудиторії стають TikTok (приблизно 17 мільйонів користувачів старше 18 років в Україні), YouTube (21,6 мільйона), Instagram та Telegram.
Хто виступатиме
У програмі заявлені шестеро спікерів, п’ятеро з яких названі публічно. Тетяна Бережна з 21 жовтня 2025 року обіймає посаду Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики та Міністерки культури України. Олена Ковальська з 29 березня 2024 року є заступницею Керівника Офісу Президента України і курує гуманітарний напрям. Наталія Кривда — докторка філософських наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Голова Українського культурного фонду (голова Наглядової ради УКФ) з березня 2024 року. Євгенія Близнюк — засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus. Юрій Мельник — голова Наглядової ради благодійного фонду «МХП-Громаді», заступник СЕО МХП із питань сталого розвитку.
Шостий спікер анонсований як «Secret Speaker» — організатори не розголошують його ім’я з міркувань безпеки, зазначаючи лише, що ця особа «активно працює з протидією впливу Росії».
Що таке програма «Тисячовесна»
«Тисячовесна» — ініціатива Президента Володимира Зеленського, оголошена у вересні 2025 року. У державному бюджеті на 2026 рік для реалізації програми Міністерству культури передбачено 4 мільярди гривень. Конкурс із відбору культурно-мистецьких проєктів проводить Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 404 від 25 березня 2026 року — програма стартувала 3 квітня 2026 року.
Поточний конкурс охоплює три напрями: сучасна музика, перформативне та візуальне мистецтво. Рівень фінансування залежить від типу проєкту: для дебютів і проєктів, орієнтованих на дитячу аудиторію, можливе покриття до 100% витрат; для інших форматів — до 80% за умови співфінансування учасником не менш як 20%. Подати заявку можна до 28 травня 2026 року включно до 18:00.
Чому це важливо знати
Проблема поширення російськомовного контенту має не лише мовний, а й безпековий вимір. Російські культурні продукти часто містять наративи, що відтворюють елементи державної пропаганди РФ — від приниження української ідентичності до нормалізації агресії проти України. Росія системно інвестує ресурси у виробництво та поширення такого контенту з ідеологічними цілями. Для мешканця великого міста, який щодня переглядає стрічку в Instagram чи TikTok, важливо розуміти, що саме йому рекомендують алгоритми — адже від цього залежить, у якому культурному середовищі зростатимуть його діти. Чотири мільярди гривень державного фінансування на український контент у 2026 році — безпрецедентна сума; чи перетвориться вона на конкурентоспроможний продукт, залежить від результатів досліджень і прозорості механізмів відбору проєктів.
Раніше ми писали
Раніше повідомляли, що у Києві та Київській області внаслідок російської агресії було пошкоджено 173 пам’ятки культурної спадщини — про це заявляла Тетяна Бережна. Міністерство культури спільно з міжнародними партнерами створило Український фонд культурної спадщини для збереження та відновлення пошкоджених об’єктів. Одночасно українська культурна спільнота продовжує дискусію про присутність російських митців у програмах українських фестивалів — такі дискусії наголошують на складності й чутливості теми культурного відокремлення від держави-агресора.
Створено за матеріалами: kyiv.news