Зміст:
Після двомісячної паузи у формуванні кадрового складу Білогородської сільради остаточно домовилися у кулуарах. 7 жовтня депутати одностайно підтримали на посаді секретаря ради 28-річну Ірину Білозор. Зовні це виглядає як звичайна перестановка, але насправді — це чіткий приклад патронату. Голова громади Антон Овсієнко особисто висунув її кандидатуру, що підтверджує офіційне рішення.
Новина миттєво розлетілась місцевими ЗМІ. Ірину Білозор назвали фавориткою Овсієнка, яка отримала безмежний карт-бланш на управління громадою через особисті зв’язки. У той час як чиновники намагаються підтримувати видимість порядку, хронологія подій показує інше: тривалі торги, звільнене місце і пряма підтримка зі сторони голови громади для своєї людини.
Від статусу «тимчасово не працює» — до посади секретаря сільради
Кар’єрне зростання Ірини Білозор можна порівняти зі спланованою політичною спецоперацією, а не звичайним збігом обставин. За інформацією Центральної виборчої комісії, під час місцевих виборів 2020 року вона мала скромний профіль: вища освіта, проживання в Софіївській Борщагівці та статус «тимчасово не працює». Пройшла в сільраду як безпартійна кандидатка від ВО «Батьківщина».
Далі її шлях у сільраді розвивався швидко: спочатку вона працювала у відділі молоді та спорту, де у 2025 році отримала 276,9 тис. грн зарплати, а також додаткові 110,9 тис. грн від сільради. Уже 20 жовтня того ж року претендувала на посаду начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення, що засвідчує щорічна декларація 2025 року, подана в березні 2026-го.
За кілька років вона пройшла шлях від безробітної депутатки «Батьківщини» в апарат сільради до головного секретаря ради. Таке стрімке зростання викликає питання, особливо враховуючи роль голови громади, який особисто підтримав її призначення.
Овсієнко особисто подав кандидатуру
Офіційні документи підтверджують, що призначення Ірини Білозор відбувалося за заздалегідь відпрацьованим сценарієм. У документі №4796 від 7 жовтня прямо вказано: кандидатуру подавав голова Білогородської громади Антон Овсієнко 5 жовтня 2026 року. Таким чином, Овсієнко став ініціатором і головним лобістом її призначення, оформивши подання всього за два дні до сесії.
Все, що залишалося — провести таємне голосування. Лічильна комісія оформила протокол №9, а рада швидко затвердила Білозор на посаді секретаря. Для цього вистачило лише 14 голосів. Під остаточним документом стоїть підпис самого Овсієнка.
Кого змінила Білозор: секретаря від «Європейської Солідарності» усунули ще в серпні
Звільнення Юрія Марченка стало передумовою для призначення Білозор. Марченко, безпартійний політик, обраний у 2020 році від «Європейської Солідарності», очолював фракцію та був секретарем ради з 2022 року. Однак 11 серпня 2026 року його повноваження достроково припинили.
Офіційна причина — «незабезпечення здійснення повноважень», що базується на статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування». Це формальне пояснення висуває претензії щодо організації роботи сесій, публікації проектів рішень, контролю за їх виконанням і зберігання документів, а також підтримки депутатської діяльності.
За фактом це виглядає як звинувачення у професійній некомпетентності, але справжні обставини звільнення викликають більше запитань, ніж дають відповідей.
Врятував людей з окупації, підтримував військових — але чому усунули Марченка?
Відставка Марченка викликає сумніви, особливо з огляду на його активну роль під час повномасштабного вторгнення. Він повернувся з-за кордону, вступив у територіальну оборону і безпосередньо допомагав евакуювати цивільних з окупованих районів Київщини.
Компанія, заснована Марченком, «БілгородНет», безкоштовно забезпечувала канал зв’язку для військових та підрозділів територіальної оборони. За допомогу мешканцям Ірпеня він отримав подяку від міського голови. Також саме він ініціював створення заказника «Ріка-Герой Ірпінь» площею 198 гектарів.
Тому офіційна версія про «незабезпечення повноважень» сприймається як формальна відмазка. У документах немає конкретних прикладів порушень чи невиконання завдань. Навпаки, ще в червні – за півтора місяця до звільнення – Марченко і Овсієнко виступали разом на публічних заходах без видимих конфліктів.
Головне питання лишається відкритим: що ж справді сталося між кінцем червня і серпнем, що змусило оперативно зняти з посади активного підприємця і волонтера?
Майже два місяці без секретаря і численні переноси сесій
Після звільнення Марченка пройшло майже два місяці, перш ніж сільрада змогла призначити нового секретаря. Його повноваження завершили 11 серпня. Наступна, 104-та сесія, запланована на серпень, кілька разів переносилася у вересні, зокрема розпорядження про перенесення дат були видані 11, 21 і 23 вересня.
Ці переноси, ймовірно, пов’язані з пошуком необхідної більшості для підтримки нової кандидатури. Зрештою, 5 жовтня очільник громади вніс подання на Білозор, і вже 7 жовтня депутати дали «добро» на її призначення.
Від земельних скандалів до посади секретаря: якою є Ірина Білозор
Ірина Білозор увійшла в сільську раду як лояльна посадовиця, але також відома участю у суперечливих земельних рішеннях. 19 червня 2026 року вона була серед 13 депутатів, які голосували за 30 гектарів землі під житлову забудову, включно з багатоквартирними будинками.
Ці рішення сильно критикували: за два дні до сесії земельна комісія заблокувала питання через відсутність каналізації. Троє членів комісії проголосували проти, і заблокували прийняття. Проте радянські керівники проігнорували висновки комісії, винесли питання на сесію і зібрали мінімальну кількість голосів для його узгодження. У числі тих, хто підтримав рішення, була і Білозор.
В той час вона була начальницею організаційно-аналітичного відділу та депутаткою, через що це голосування викликає очевидний конфлікт інтересів: вона отримувала зарплату за виконання службових обов’язків і одночасно підтверджувала сумнівні голоси як депутат.
За кілька місяців після цього голова Овсієнко офіційно подав її кандидатуру на посаду секретаря, що згодом підтримали депутати.
Після голосування спалахнув новий скандал. Низка ЗМІ відкрито заявили про близькі особисті стосунки між Овсієнком і Білозор, говорять про кулуарний тиск на депутатів і «викручування рук». Офіційних підтверджень приватних зв’язків немає, але перебіг подій і службові документи говорять про постійне просування Білозор у раді за підтримки голови.
Її шлях від скандального голосування за землю до посади другої особи громади відображає реальну картину внутрішньої кадрової політики сільради.
Фото: колаж «Київщина 24/7».
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
