Кабмін відбудують за принципом кінцугі після удару 7 вересня — Київ і Варшава узгодили підхід

Що таке кінцугі і чому цей підхід обрали для Кабміну

Кінцугі — це японська мистецька традиція реставрації, за якою тріщини та місця з’єднань не приховують, а навпаки виділяють за допомогою золота або іншого помітного матеріалу. У випадку з архітектурною спадщиною та пошкодженими будівлями такий підхід означає: сліди руйнувань не замазують під новою плиткою чи фасадом, а залишають видимими як пам’ять про події й свідчення агресії.

Ідею відновлення Будинку Уряду саме в цьому стилі запропонувала народна депутатка Анна Бондар. Питання обговорювали під час засідання Консультативної ради, де також презентували міжнародний досвід відбудови після воєнних руйнувань.

Як відновлювали пошкоджені пам’ятки після воєн у Варшаві, Берліні та Ковентрі

Польські фахівці поділилися прикладом відбудови Варшави після Другої світової війни: місто відновлювали з максимальною увагою до історичної автентичності, відтворюючи фасади й планувальні рішення, щоб відновити довоєнний образ вулиць і будівель.

У Німеччині, зокрема в Берліні та Дрездені, реставратори часто навмисно поєднували автентичні фрагменти з новими матеріалами, щоб візуально і фізично позначити кордон між тим, що вціліло, і тим, що було відбудовано.

Окремий приклад — Ковентрійський собор у Великій Британії: після нальоту 1940 року руїни зберегли поруч із новою спорудою як постійний меморіал. Цей підхід змінив уявлення про реконструкцію — замість того, щоб стерти згадки про трагедію, їх інтегрували у живу архітектуру.

Дискусія проходила в межах ініціативи Dom Odbudowy Ukrainy, яка об’єднує польських і українських експертів у питаннях відбудови України; ініціатива діє вже майже чотири роки.

Чому це важливо знати

Будівля Кабінету Міністрів — не просто адміністративний об’єкт, а один із символів державності. Те, як її відновлять після пошкодження, може стати прецедентом для сотень інших пам’яток, що зазнали руйнувань. Підхід кінцугі пропонує відповідь на складне етичне та естетичне питання: чи приховувати рани війни під новим оздобленням, чи зробити їх видимою частиною історії, що нагадує про пережите.

Раніше ми писали

7 вересня 2025 року уламки збитого дрона потрапили у будівлю Кабінету Міністрів і спричинили пожежу на верхніх поверхах. Також повідомляли про пошкодження Києво-Печерської лаври — від початку повномасштабного вторгнення постраждали понад 1 640 пам’яток культурної спадщини.