Утрата конструктивістської пам’ятки: фабрично-заводське училище заводу «Арсенал»
У 2008–2009 роках у столиці остаточно знесли будівлю фабрично-заводського училища заводу «Арсенал». Це була одна з небагатьох споруд у стилі конструктивізму 1930-х, що дожили до наших днів у місті. Про факт демонтажу повідомили на ресурсі «Київ, якого немає».
Споруда розташовувалася на вулиці Князів Острозьких неподалік від Арсенальної площі й вирізнялася серед сусідньої забудови нестандартною композицією. Головною архітектурною домінантою був асиметричний фасад із масивним ризалітом, зміщеним у ліву частину будинку. Для конструктивізму характерна лаконічність форм та фактура цегляної кладки, що також підкреслювало архітектурну ідентичність цього приміщення.
Ще однією відмінністю училища було його планування відносно червоної лінії вулиці: будівля не дотримувалася традиційного забудовного контуру й фактично створювала самостійний міськобудівний акцент у цій частині району.
Дослідники наголошують, що зразки конструктивізму 1930-х років в Україні трапляються рідко: багато таких споруд або було втрачено, або перебудовано ще в радянський період із переходом до сталінського класицизму. Через це кожен збережений приклад міжвоєнної архітектури має важливе історико-культурне значення.
Під час Другої світової війни будівля училища була сильно пошкоджена вогнем. У 1940-х роках споруду відновили й переобладнали під заводський гуртожиток, а фасад отримав риси радянського класицизму. Унаслідок цих робіт первісний конструктивістський вигляд майже повністю втратився.
Незважаючи на зміну облицювання й стилістики фасаду, загальні об’ємно-просторові рішення та структура будівлі зберігалися до кінця 2000-х років. Однак у період активної забудови центральних районів міста будівлю остаточно демонтували, поступивши місцем для нового житлового будівництва.
Автори публікації підкреслюють, що територія поблизу Національного заповідника Києво-Печерська лавра має особливу цінність для збереження історичного середовища столиці. Втрата училища стала ще одним прикладом масового знищення унікальних архітектурних свідчень у період будівельного буму 2000-х років.
Фахівці збереження спадщини відзначають, що об’єкти міжвоєнного модернізму є важливими документальними і мистецькими свідченнями епохи індустріалізації та радянського авангарду. Їхнє руйнування змінює історичне обличчя міста й ускладнює реконструкцію повної картини архітектурного розвитку регіону.
Раніше повідомлялося, що в центрі міста остаточно втрачено ще одну пам’ятку раннього міського модерну — прибутковий будинок на вулиці Тарасовій, 4, зведений у 1909 році.
Фото: Київ, якого немає
Створено за матеріалами: kyivschina24.com