У Департаменті охорони здоров’я Київської ОДА провели нараду щодо допомоги хворим на розсіяний склероз. Також обговорювали створення єдиного клінічного маршруту пацієнта в області. Про це повідомили у пресслужбі КОВА.
До дискусії долучилися директор Департаменту охорони здоров’я Київської ОДА Тетяна Земляк і головний експерт із демієлінізуючих та аутоімунних захворювань центральної і периферичної нервової системи. У нараді взяли участь 28 лікарів-неврологів із спеціалізованих закладів Київщини.
Серед представників були фахівці кластерних і надкластерних медичних установ. Зокрема, КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня» та КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня 2».
Головна мета — створити зрозумілий і послідовний маршрут пацієнта. Він має охоплювати появу перших симптомів, встановлення діагнозу, призначення лікування та подальше системне спостереження.
Під час наради фахівці опрацювали ключові складові маршруту. Серед них — своєчасне виявлення і діагностика, чітке скерування між рівнями допомоги та доступ до фахових консультацій і сучасних клінічних рекомендацій.
Також обговорювали призначення й моніторинг хворобомодифікуючої терапії. Окрему увагу приділили забезпеченню пацієнтів ліками, закупленими за державною програмою.
Розсіяний склероз — хронічне запальне демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи. Воно може вражати головний і спинний мозок та зорові нерви, і не завжди починається помітно.
Від того, наскільки швидко розпізнають хворобу і почнуть лікування, значною мірою залежить її подальший перебіг. Рання діагностика та вчасний початок хворобомодифікуючої терапії мають принципове значення.
Це дає змогу контролювати активність хвороби, зменшувати ризик нових загострень і сповільнювати накопичення неврологічного дефіциту.
Нормативна та клінічна база була важливою частиною обговорення. У 2024 році Міністерство охорони здоров’я затвердило новий клінічний протокол «Розсіяний склероз у дорослих», а в 2026 році оновили методичні рекомендації щодо планування потреби в ліках для таких пацієнтів.
Формування регіонального клінічного маршруту має втілити ці підходи на практиці. На кожному етапі повинно бути чітко визначено, куди направляти пацієнта, де проводити обстеження, хто приймає рішення щодо терапії та як організувати довготривале спостереження.
Клінічний маршрут — практичний інструмент для мінімізації втрат часу та уніфікації підходів до ведення пацієнтів. Він також сприятиме ефективній взаємодії між закладами охорони здоров’я області.
Для системи охорони здоров’я це означає узгоджені підходи, прозору взаємодію між установами та відповідальність за безперервність допомоги.
На Київщині будують систему, у якій пацієнт із розсіяним склерозом не залишається наодинці з хворобою. Людина отримує своєчасну, послідовну та фахову допомогу на кожному кроці.
Фото: ілюстративне
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
