Краплі замерзали в повітрі: як київські рятувальники гасили пожежі при -20°C після масованої атаки рф

Ексклюзив

Коли місто стискає мороз, а небо рве вибухами, першими в зоні найбільшого ризику опиняються ті, хто має зайти в палаючі будинки й не має часу на перепочинок. Під час масованої російської атаки 3 лютого рятувальники ДСНС працювали в умовах, де будь-яка похибка могла стати фатальною: слизькі під’їзди, обмерзла техніка, мінус 20 за вікном і постійна загроза повторних ударів.

У Шевченківському районі, де ворожий дрон влучив у 22-поверховий житловий будинок, пожежу гасили на рівні 16–17 поверхів — у той момент, коли холод уповільнював рухи, а вода на лінії струменя могла замерзнути ще до того, як впаде на землю. Про те, як рятувальники працювали одночасно в кількох районах столиці й чому мороз став додатковим викликом тієї ночі, ексклюзивно розповів керівник пресцентру ДСНС Києва Павло Петров.

Робота одразу в кількох районах столиці

За словами керівника пресцентру ДСНС Києва Павла Петрова, 3 лютого рятувальні підрозділи були задіяні одночасно в кількох районах — Дарницькому, Деснянському, Печерському та Шевченківському.

«Це був потужний ворожий обстріл, і рятувальники виїжджали та працювали по кількох напрямках міста одночасно», – прокоментував Петров.

У Шевченківському районі гасіння ускладнювалося тим, що вогонь був на верхніх поверхах. Для роботи знадобився автопідйомник, але засніжена й слизька дорога ускладнювала його розгортання. Рятувальникам довелося вручну розчищати проїзд, вибивати сніг і лід, щоб створити рівну площадку для опор підйомної техніки.

«Щоб автопідйомник працював безпечно, потрібна рівна основа. Тому бійці буквально руками розчищали сніг і лід під опори», – пояснив Петров.

«Ти намокаєш — і тебе одразу сковує лід»: як мороз ускладнив гасіння пожеж

Сильний мороз додав ще одне випробування для особового складу. Під час повітряної тривоги рятувальники діють у бронежилетах та касках, не знімаючи пожежного спорядження. За таких умов будь-який контакт із водою швидко спричиняє обмерзання.

«Коли ти промокаєш, вода миттєво перетворюється на лід — вона покриває техніку, одяг, усе, з чим стикається. При мінус 10–15 це вже відчутно, а при мінус 20 — ще сильніше», – повідомив представник пресцентру ДСНС.

Незважаючи на суворі погодні умови, пожежу в Шевченківському районі вдалося ліквідувати оперативно — її площа складала близько 90 квадратних метрів. Водночас холод і ожеледиця значно підвищували ризики травм і ускладнювали роботу.

«Рухатися повільно рятувальники не можуть. Там, де розлилася вода і все вкривається льодом, доводиться бігти й працювати далі — це додає ризиків», – наголосив Петров.

Алгоритми роботи не змінюються навіть у мороз

Петров підтвердив, що навіть за екстремальних погодних умов алгоритми роботи ДСНС залишаються незмінними: в пріоритеті — порятунок людей, гасіння вогню та збереження майна. Незважаючи на морози, вода залишається основним засобом гасіння.

«Повноцінно замінити воду неможливо. Якщо пожежа спричинена ворожим обстрілом, може бути пальне або інші джерела горіння з вищою температурою, і тоді води потрібно ще більше», – пояснив він.

Керівник пресцентру ДСНС підкреслив: мороз не зупиняє рятувальників, але робить кожен виїзд складнішим і потенційно небезпечнішим. Попри це, екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки ударів і рятувати людей навіть у найскладніших умовах.

Раніше повідомлялося, що під час нічної масованої атаки на Харків російський безпілотник влучив у приватний дитячий садок у Холодногірському районі.

Фото: ДСНС Києва