Китай значно збільшив інвестиції в гірничодобувну галузь за кордоном, що стало найвищим показником з 2013 року.
За інформацією The Financial Times, минулого року країна уклала десять угод, загальна вартість яких перевищила 100 мільйонів доларів.
Видання також підкреслює, що Китай є найбільшим у світі споживачем більшості корисних копалин. Великий попит на сировину створює умови для тривалої інвестиційної історії китайських компаній за межами країни. Фахівці стверджують, що зростання кількості угод частково пояснюється прагненням Китаю реагувати на ускладнення геополітичного клімату, що робить його менш бажаним інвестором у ключових країнах, таких як Канада та США.
Окреме дослідження Інституту Гріффіта в Азії встановило, що минулий рік став найактивнішим для китайських інвестицій у видобуток корисних копалин та будівництво за кордоном принаймні з 2013 року.
Майкл Щерб, засновник групи прямих інвестицій Appian Capital Advisory, зазначив, що протягом останніх 12 місяців спостерігалася “збільшена активність, оскільки китайські компанії вважають, що мають короткострокове вікно… Вони намагаються укласти багато угод на злиття і поглинання, поки геополітика не ускладнить ситуацію”.
Ця тенденція продовжує проявлятися і цього року. Компанія Zijin Mining нещодавно оголосила про плани придбати золотий рудник у Казахстані за 1,2 млрд доларів. У квітні Appian передала свій мідно-золотий рудник Mineração Vale Verde в Бразилії китайській Baiyin Nonferrous Group за 420 млн доларів.
Експерт з китайських інвестицій за кордоном і директор Інституту Гріффіта в Азії Крістоф Недопіль зазначає, що в рамках ініціативи “Один пояс, один шлях” Сі Цзіньпіна зовнішньополітичні, транспортні та інфраструктурні проекти в Китаї мають тенденцію до згортання. Проте китайські інвестиції в гірничодобувну галузь залишаються значними.
Китай займає провідні позиції в переробці істотних мінералів, таких як рідкісний літій і кобальт, однак вимушений імпортувати значну частину сировини. Західні держави, зокрема Канада та Австралія, ставлять під сумнів китайські інвестиції у свої гірничодобувні ресурси, оскільки багато з цих корисних копалин мають “стратегічний характер”.
Аналітики та банкіри підкреслюють, що китайські компанії стали більш вмілими в купівлі гірничодобувних активів у західних конкурентів останніми роками і часто готові розглядати довгострокову перспективу під час оцінки та інвестування у більш ризиковані угоди.
Раніше китайський уряд обирав одного покупця для продажу активів і підтримував цю групу. Однак за останні три-чотири роки уряд дозволив китайським компаніям конкурувати між собою. Це призвело до того, що вони більше не бояться програвати конкурентам із Заходу, – зазначає Щерб.
У свою чергу, аналітик з корпусу консалтингової компанії SP Angel Джон Мейєр вважає, що Китай укладає угоди, “щоб активно тримати Захід подалі від певних критично важливих матеріалів, в яких він домінує”.
Нагадаємо, що на думку генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Китай має можливість переконати Росію здійснити напад на територію НАТО.