Автор Олександр 
Зміст:
Понад мільярд гривень, які могли б поповнити бюджет Києва, роками залишаються предметом судових суперечок. Із усієї суми, яку місто, за даними аудиту, недоотримало від забудовників, через суди наразі повернули лише близько 140 мільйонів гривень.
Хто несе відповідальність за те, що значна частина коштів досі не опинилася в міському бюджеті?
Наприкінці минулого року Державна аудиторська служба встановила: Київ недоотримав понад 1,2 мільярда гривень пайової участі від забудовників. Йдеться про внески, які мали сплачуватися за попередні роки на розвиток міської інфраструктури.
Результат судових процесів поки виглядає значно скромніше. Станом на серпень суди задовольнили позови приблизно на 140 мільйонів гривень. Це лише близько 1% від суми, яку аудитори визначили як недоотриману.
У відкритих судових реєстрах вдалося знайти 19 проваджень щодо забудовників та окремих об’єктів нерухомості. Загальна сума заявлених у них позовних вимог сягає майже 432 мільйонів гривень.
Тут виникає закономірне питання: як так сталося, що місто роками не отримувало мільярдні суми? І чому після проведення аудиту повернення коштів через суд просувається настільки повільно?
Хто має повернути Києву мільйони
Найбільша сума серед виявлених судових справ припадає на Stolitsa Group. У справі щодо ЖК «Варшавський 2» йдеться про 149 мільйонів гривень.
На другому місці — DIM, щодо ЖК «Новий Автограф». Сума позовних вимог становить 47 мільйонів гривень.
Ще близько 43,9 мільйона гривень заявлено у справах проти Інтергал-Буд щодо ЖК «Sky Avenue» та ЖК «Лук’янівський каскад».
До KAN Development, яка реалізує UNIT.Home, місто заявляє вимоги на 34,6 мільйона гривень.
Щодо Perfect Group у справі стосовно ЖК «Terracotta» йдеться про 34 мільйони гривень, а щодо KSM Group та ЖК «Авеню 42» — про 28 мільйонів гривень.
У справі щодо ЖК «Дніпровська Мрія» до Галжитлобуду заявлено вимоги на 25 мільйонів гривень.
Серед інших фігурантів судових проваджень — РІЕЛ із загальною сумою вимог у 20,8 мільйона гривень, БГ «Фундамент» — 12,9 мільйона, Really Building — 12,6 мільйона, Концепт Груп — 11 мільйонів, ZIM Group — 8,4 мільйона, Ліко-Холдинг — 2,6 мільйона гривень.
Також у переліку є ЖБК «Зелений замок» із вимогами приблизно на 364 тисячі гривень та ДБК-4 — близько 212 тисяч гривень.
Мільярдні претензії — мільйонні результати
На тлі цих цифр особливо показовим є співвідношення між виявленою сумою та фактичним результатом.
Понад 1,2 мільярда гривень — така сума недоотриманої пайової участі фігурує у висновках Державної аудиторської служби.
432 мільйони гривень — загальна сума позовів у знайдених відкритих справах.
140 мільйонів гривень — приблизна сума, на яку суди вже задовольнили позови.
Тобто значна частина коштів досі не повернулася до бюджету Києва.
Чи можна говорити про бездіяльність чиновників? Це питання потребує окремої правової та управлінської оцінки. Сам факт того, що кошти не були своєчасно сплачені або стягнуті, ще не означає автоматичної вини конкретних посадовців.
Так само подання позову не означає, що забудовника остаточно визнано боржником. Правомірність вимог, наявність зобов’язань та конкретні суми має встановити суд.
Але масштаб проблеми очевидний: Київ потенційно недоотримав понад мільярд гривень, а судові процеси наразі охоплюють лише частину цієї суми.
Поки одні мільйони залишаються у судових спорах, виникає головне питання до міської влади: хто і коли забезпечить повернення коштів до бюджету? Чому місто не змогло ефективно захистити свої фінансові інтереси раніше?
Раніше повідомлялося, що Господарський суд Києва за позовом прокуратури зобов’язав забудовника перерахувати до бюджету столиці 400 тисяч гривень пайового внеску. Під час перевірки прокуратура встановила: замовник будівництва житлового комплексу на вулиці Мирній у Шевченківському районі столиці не виконав передбачений законом обов’язок щодо сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Києва.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com