Зміст:
Що не так із позначеними на мапі укриттями
Глеба брав участь у розробці державних будівельних норм цивільного захисту. За його словами, ці норми не гарантують захисту від прямого влучання ракети чи керованого боєприпаса. «Лише 3% точок на карті мають реальні захисні властивості укриттів. Все інше — це примітивні, первинні, модульні конструкції», — наголосив архітектор. Решту позначених об’єктів він назвав «ілюзією безпеки». Такі споруди не витримають удару балістики чи гіперзвукової зброї.
Яким має бути справжнє укриття за нормами
Щоб протистояти ударній хвилі балістичного удару, потрібна залізобетонна плита завтовшки щонайменше три метри під землею. До цього додається каскадний тришаровий захист із різних матеріалів — так пояснює Глеба. Цьому стандарту відповідають лише поодинокі споруди. Переважно йдеться про колишні радянські підземні об’єкти при стратегічних підприємствах. Вони не призначені для масового населення. Архітектор розкритикував і двері типових укриттів — вони не пристосовані до ударної хвилі. На відміну від герметичних шлюзових тамбурів, які передбачають норми.
Наскільки захищене київське метро
Справжній захист від прямого влучання, включно з ядерним ударом, мають лише станції метро глибокого закладення на правому березі. Йдеться про ділянку від Хрещатика до Святошина — збудовану ще за радянських часів. Станції, зведені після завершення холодної війни, проєктували за іншими нормами цивільної оборони. В Україні цю структуру як окрему ліквідували у 2012 році.
Що показали огляди місць влучань дронів
Архітектор особисто оглянув щонайменше чотири локації, куди влучили ударні дрони типу «Шахед» без спрацювання систем ППО. За його спостереженнями, наслідки значно залежать від маси боєприпасу. Іноді конструкції будівлі витримували удар майже без руйнувань. В інших випадках відбувалося каскадне обвалення перекриттів.
Критика влади й приклад із Дарниці
Архітектор навів приклад: журналіст запитав мера Віталія Кличка, скільки укриттів побудовано в місті. Той відповів, що це питання до районної адміністрації, не назвавши жодних конкретних цифр. За словами Глеби, очільник міста мав би відповідати по суті — що зроблено, чому саме так і що планується далі. Як приклад наслідків неякісного укриття він навів масовану атаку на Київ 1 серпня. Тоді дев’ятеро киян загинули, намагаючись сховатися в паркінгу одного з житлових комплексів у Дарницькому районі.
Чому це важливо знати
Оцінка Глеби суперечить офіційній мапі укриттів КМДА, за якою орієнтуються кияни під час тривог. Позначка на мапі, наголошує архітектор, ще не гарантує захисту. Перш ніж бігти до найближчого укриття, варто розуміти, що це за споруда. Капітальний підземний об’єкт — чи просто пристосований підвал або наземний модуль. Останні від прямого влучання не врятують.
Створено за матеріалами: kyiv.news
