Через війну збільшилася кількість безпритульних тварин
У київському парку «Наталка» вдруге відбувся День адопції «Разом додому» — захід, спрямований на пошук нових домівок для безпритульних тварин, яких значно побільшало через війну.
“Ми плануємо проводити такі заходи щотижня в різних парках Києва, на майданчиках для вигулу. Привозимо тварин, що шукають родину, аби люди могли їх побачити і, можливо, обрати собі друга”, – пояснює Марина Медвідь, яка доглядає 157 чотирилапих у Київській міській ветеринарній лікарні.
За словами засновниці притулку “Сіріус” Олександри, їхній заклад утримує близько 3000 тварин. До пандемії коронавірусу приблизно 100 тварин щомісяця знаходили нових власників, тоді як наразі ця цифра значно знизилася. Також зросла кількість тварин, привезених із зон бойових дій — нині вони становлять приблизно половину мешканців притулку.
Вона підкреслює, що дні адопції особливо важливі для притулків за межами столиці, але власникам тварин це створює додаткові логістичні питання — потрібно вирішити транспортування. Через це людям з автівками простіше наважитися на адопцію собаки.
Так сталось і з підліткою Міланою та її улюбленицею Грушeю. Тварину привезли до Києва із заходу України. Дівчина зазначає, що шлях до адопції був непростим, адже доля Груші була важкою.
“Ми взяли Грушу з притулку в Тернополі рік тому. Наполягли, щоб волонтери, які її привезли, хоча б взяли кошти на пальне. Вони розповіли, що знайшли її в сараї — Груша їла шкірки від картоплі, так вижила. Спочатку вона гавкала і кидалась на людей та собак. Якби не наші тренування, вона б і досі була неспокійною”, – ділиться Мілана.
Засновниця “Сіріуса” радить потенційним власникам пройти тест перед тим, як брати тварину. Чим більше балів у тесті — тим вищі шанси пройти співбесіду в притулку чи ветеринарній лікарні і взяти чотирилапого додому.
“Якщо після співбесіди все добре, вам підберуть тварину відповідно до вашого способу життя. Якщо ви флегматик, спортсмен чи буркотун — менеджер з адопції допоможе підібрати ідеальний матч”, – розповідає Олександра.
Щоб пройти тест, крім бажання мати тварину, потрібно ставитися до неї як до живої істоти, а не як до іграшки.
“Власник собаки не покаже надмірної агресії через те, що цуценя зробило калюжу чи щось подряпало — це як виховання дитини. Старі собаки часто кряхтять, хроплять і люблять тихі моменти. Якщо це дратує — то така собака не для вас!”, – пояснює Олександра.
Крім того, майбутній власник повинен мати фінансову можливість забезпечити тварину та створити належні умови для її життя.
“Це не порятунок, якщо тварина потрапить у голодні чи нестерпні умови. Брати з притулку чи у волонтера тварину, що звикла до догляду й їжі, і не забезпечувати її належно — неправильно. Ви маєте мати кошти на харчі: це може бути натуральне харчування — каша з дієтичним м’ясом, різні крупи або якісний корм. Якщо у вас уже багато собак, не радимо брати ще одну”, – каже власниця притулку.
Вона також наголошує, що собак не можна тримати на ланцюгу: це обмежує рух і може травмувати трахею. Утримування вольєрі можливе, але не безперервне.
Також власник повинен мати час та можливість навчати й приділяти увагу тварині:
“Гуляти з собакою лише у вихідні — недостатньо. Навіть після важкої ночі потрібно виходити на прогулянку: з м’ячем, пулером, на майданчику для вигулу, де собака зможе побігати без повідка — це відповідає її фізіологічним потребам”, – пояснює фахівчиня.
Працівник притулку Іван добре знає характер майже кожного мешканця “Сіріуса”, тому нові власники можуть звертатися до нього і після того, як забрали тварину додому. Він доступний для порад щодо лікування чи рекомендацій клінік у разі потреби.
Чи нормально боятися собак
Марина, яка доглядає півтори сотні тварин у міській ветеринарній лікарні, розповідає, що колись її вкусила собака, але страху перед ними вона не відчуває.
“Якщо у людини є страх собак — це питання, яке можна і потрібно вирішувати. Це нагадує страх авіаперельотів: якщо ви хочете літати, ви працюєте над цим. Якщо собака гавкає — вона відстоює свою територію. Собака — це любов і відданість, а не ворог чи агресор”.
І “Сіріус”, і комунальна ветеринарна лікарня підтримують власників протягом усього життя тварини.
“Ми підписуємо договір і супроводжуємо тварину все її життя. Людина може в будь-який час звернутися до нас по допомогу. Ці тварини назавжди і наші, і нового власника”, – додає власниця притулку “Сіріус”.
Створено за матеріалами: hronikers-kyiv.com