Зміст:
Зима 2025–2026 років стала для Києва черговим випробуванням витривалості. Незважаючи на інтенсивні російські атаки та сильні морози, місту вдалося уникнути повного енергетичного колапсу. Проте пережиті місяці виявили інше — столична інфраструктура працює на межі, а багато кризових явищ поступово увійшли в повсякденність мешканців.
Журналісти Texty.org.ua провели опитування серед киян, щоб з’ясувати, як місто пережило найскладніший період зими. Участь узяли близько 100 мешканців із різних районів. Хоча опитування не претендує на наукову репрезентативність, воно дає зрозумілу картину повсякденних проблем столиці.
Опалення: система працює, але з перебоями
Проблеми з опаленням відчули 42% опитаних. Лише кожен п’ятий повідомив, що опалення працювало без зауважень, інші зазначали, що ситуація залишалася складною протягом усієї зими.
Фактично місто трималося не стільки завдяки ідеальній роботі мереж, скільки через адаптацію самих людей — запасні обігрівачі, бензинові чи електричні генератори, взаємодопомога між сусідами та перебування в тепліших приміщеннях, наприклад на роботі або в офісах.
Гаряча вода стала «розкішшю»
Однією з найгостріших проблем виявилася відсутність гарячого водопостачання. Загалом 54% респондентів повідомили, що ситуація або погіршилася, або вже давно є незадовільною.
У відгуках мешканці пишуть, що гарячої води немає роками, а звернення до комунальних служб часто лишаються без відповіді. Для багатьох відсутність гарячої води перестала бути надзвичайною ситуацією — це нова побутова норма.
Прориви труб і наслідки зношеної інфраструктури
Близько 20% опитаних повідомили про аварії — прориви батарей та труб у будинках. Якщо екстраполювати ці дані на весь Київ, йдеться про тисячі будівель із потенційними пошкодженнями.
Головні причини — старі комунікації, замерзання труб та помилки під час запуску систем після аварійних відключень електроенергії. Дехто прямо пов’язує аварії з відсутністю належної підготовки будинків до морозів.
Наслідки таких інцидентів довготривалі: підтоплення підвалів і квартир, підвищена вологість і пліснява, руйнування перекриттів і додаткові витрати, які ляжуть як на місто, так і на самих мешканців.
Додзвонитися — окрема проблема
81% опитаних зверталися на гарячі лінії або до служб допомоги, але часто стикаються з відсутністю координації між структурами.
Типова картина: енергетики перенаправляють до керуючої компанії, керуюча компанія не відповідає, а на гарячих лініях доводиться чекати годинами. У багатьох випадках проблему вдавалося вирішити лише після особистого візиту до ЖЕКу чи офісу обслуговування.
Пункти обігріву: є, але майже не використовуються
Хоча створювалися пункти обігріву та незламності, 90% опитаних ними не скористалися. Причини — далека відстань, незручні умови, неможливість залишатися там тривалий час та відсутність місць для відпочинку.
Натомість люди обирали грітися на роботі, у торгових центрах, кафе або в родичів.
Виїзд із міста — крайній сценарій
Майже половина киян не планує залишати місто навіть у разі загострення ситуації. Евакуацію розглядають лише як крайній крок, оскільки багатьом нікуди їхати або складно вивезти літніх родичів.
Це означає: у разі великої кризи місто не зможе розраховувати на масовий відтік населення — велика частина залишиться і потребуватиме допомоги.
Місто керуючих компаній
За словами респондентів, більшість будинків у столиці обслуговують керуючі компанії — так відповіли 54% опитаних. Роботу цих структур майже третина мешканців оцінила найнижчими балами.
Особливо показовою виявилася оцінка підготовки до зими: 64% респондентів стверджують, що в їхніх будинках не проводили жодних підготовчих робіт.
Самоорганізація замість системи
На тлі системних проблем кияни дедалі більше покладаються на власні сили: перевіряють підвали й горища, ремонтують комунікації за власний кошт, об’єднуються з сусідами для швидкого реагування.
Однак експерти наголошують, що людської самоорганізації недостатньо, коли йдеться про мегаполіс зі зношеною інфраструктурою та регулярними атаками.
Що далі
Зима показала головне: місто вистояло, але ціною постійної напруги систем. Інфраструктура функціонує, але дедалі більше залежить не від планових рішень, а від витривалості мешканців.
Фахівці говорять про потребу системних змін — модернізації тепломереж, розвитку децентралізованих джерел енергії, проведення реального аудиту готовності будинків і чіткої відповідальності керуючих компаній.
Наступні удари можуть торкнутися інших критичних об’єктів — транспортної або енергетичної інфраструктури. І питання вже не лише в тому, чи витримає місто, а в тому, наскільки швидко воно зможе змінитися, щоб уникнути життя в режимі постійного форс-мажору.
Раніше повідомлялося, що Київ та Київська область презентували перші регіональні плани стійкості до зими 2026/2027 року, які зосереджені на захисті критичної інфраструктури та забезпеченні автономного електропостачання, тепла та води.
Фото: Колаж
Створено за матеріалами: kyivschina24.com