Київ презентує «(Не)видимі жінки»: п’ять просторів, що говорять про жінок під час війни

Що побачили відвідувачі виставки

Експозиція представила особисті історії жінок, які щодня відчувають наслідки повномасштабного вторгнення. Хтось чекає на повернення рідних із фронту, хтось — на визволення з полону. Інші переживають втрату або опікуються пораненими близькими. Виставка була розділена на п’ять тематичних просторів, де фотографії поєднувалися з буденними заняттями героїнь — вишивкою, доглядом за квітами, творчістю. Кожен із просторів пропонував глядачеві зануритися в окрему емоційну розповідь.

Як акторки театру «Вавилон» втілили документальні історії

Акторки студентського театру «Вавилон» стали однією з ключових складових перформативної частини проєкту. Вони опрацьовували документальні свідчення жінок і перевтілювали їх у сценічні образи, інтегруючи театральну майстерність з аудіо- та відеоінсталяціями. Такий підхід дозволив глядачеві не лише побачити матеріал, а пережити його разом із героями. Режисерка та художня керівниця театру Ірина Савченко наголосила, що робота з реальними історіями потребує особливої делікатності: важливо зберегти внутрішню правду розповідей і не спотворити конструкцію, яку створила людина, ділячись своїм досвідом.

Хто відвідав виставку і про що говорили

Показ зібрав широку спільноту спеціалістів, які займаються правами людини та підтримкою постраждалих від війни. Серед відвідувачів були представники громадських організацій, експертки й експерти з ґендерної рівності, фахівці з громадського здоров’я і психосоціальної допомоги, а також міжнародні партнери. Для багатьох це стала не лише мистецька подія, а й платформа для професійного діалогу — про те, як змінюються потреби жінок у воєнний час, як забезпечити доступ до якісних послуг і як працювати з наслідками травми.

Що сказала урядова уповноважена з ґендерної політики

Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко підкреслила роль мистецтва в проголошенні позиції та приверненні уваги до проблем. За її словами, можливість використовувати музику, поезію, фотографію, візуальне й театральне мистецтво — це важлива складова для жіночого руху, громадських ініціатив і суспільства загалом. Левченко наголосила на необхідності виходити за межі власної аудиторії і доносити ці повідомлення до ширшого кола людей.

Чому це важливо знати

Участь театру «Вавилон» у виставці є продовженням системної роботи з темами пам’яті, травми та війни. У часи повномасштабного вторгнення театр стає більш відвертим і безпосереднім — це спосіб не уникати реальності, а проживати її. У місті діють різні програми підтримки для жінок із родин військових, і такі ініціативи допомагають формувати спільне бачення та посилюють голоси тих, чиї історії часто залишаються непоміченими.

Раніше ми писали

Раніше повідомляли, що 11 квітня у Молодому театрі відбудеться прем’єра «Скупого» за Мольєром. А серед культурних подій цього тижня — понад 80 заходів до Великодня.