Київська міська державна адміністрація звернулася до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента з низкою пропозицій, які мають забезпечити своєчасне виконання Комплексного плану стійкості територіальної громади міста Києва та підготувати столицю до наступного опалювального сезону. Про це повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Петро Пантелеєв наголосив на потребі визначити державне фінансування для ряду пріоритетних проєктів та ухвалити рішення щодо спрощення процедур закупівель. Без цих кроків реалізація деяких заходів плану може затриматися, що ускладнить підготовку міської інфраструктури до холодного періоду.
За його словами, уряд ще раніше погодив підхід до фінансування заходів Плану енергостійкості за принципом паритету — 50% фінансування з міського бюджету і 50% з державного. Проте наразі не визначено ані конкретних замовників робіт, ані чітких обсягів державної підтримки за окремими напрямами реалізації.
«Київ продовжує виконувати всі необхідні заходи, щоб належним чином підготуватися до нового опалювального сезону та реалізувати План енергостійкості. Водночас важливою частиною цієї роботи залишається участь держави — як у фінансовій, так і в організаційно-правовій площині, зважаючи на особливості столиці, масштаб та складність запланованих проєктів. Є питання, які потребують спільних рішень міста і держави. Передусім це стосується визначення джерел фінансування та механізмів, які дозволять швидше реалізовувати необхідні заходи», — зазначив Петро Пантелеєв.
Він нагадав, що Комплексний план стійкості територіальної громади Києва був представлений під час засідання Ради національної безпеки і оборони України 3 березня 2026 року. КМДА не отримувала офіційних зауважень чи відмов щодо документа, тому роботи з його виконання розпочали негайно. У червні, врахувавши рішення уряду та потребу визначити пріоритетні заходи на 2026 рік, до плану внесли відповідні корективи.
КМДА щомісяця звітує перед РНБО та Кабінетом Міністрів України про стан реалізації Комплексного плану стійкості столиці. Під час робочих зустрічей на урядовому рівні було погоджено модель фінансування у співвідношенні 50% — з міського бюджету та 50% — з державного, а також спільну відповідальність за створення резервної системи теплопостачання Києва.
У межах цих домовленостей місто вже реалізує масштабні проєкти, спрямовані на відновлення пошкодженої інфраструктури та підвищення енергетичної стійкості. Серед ключових напрямів — інженерно-технічний захист міської інфраструктури, розвиток когенераційних установок, забезпечення резервного живлення систем водопостачання і водовідведення, а також створення розподіленої теплової генерації.
Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить майже 23 млрд гривень — це більше половини загальної вартості всіх заходів, передбачених Комплексним планом.
Окрім бюджетного фінансування, столиця працює над залученням міжнародних ресурсів. Зокрема, підготовлено кредитні угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку та АТ «Ощадбанк» на загальну суму понад 5 млрд гривень.
Водночас державні кошти наразі передбачені лише за окремими напрямами — для інженерно-технічного захисту та розвитку розподіленої теплової генерації. Попри звернення до центральних органів влади, місто досі не отримало остаточно визначених напрямів і обсягів державного фінансування за всіма запланованими роботами.
Петро Пантелеєв підкреслив, що така невизначеність ускладнює виконання одного з ключових завдань плану — створення резервної системи теплопостачання столиці через будівництво нових і модернізацію наявних джерел теплової енергії. В якості одного з додаткових заходів резервування життєзабезпечення розглядається встановлення генераторів у критичних житлових районах за рахунок державного бюджету.
Ще одним болючим питанням залишається відсутність рішень щодо спрощення процедур закупівель. Йдеться зокрема про можливість вносити зміни до істотних умов договорів після проходження експертизи проєктів, а також про скасування вимог щодо локалізації. Це дозволило б застосувати підхід «проектуй — будуй», коли проєктування і будівництво виконуються одночасно, що значно скорочує строки реалізації.
«Якщо найближчим часом ці питання не будуть врегульовані, виконати окремі заходи Комплексного плану стійкості у визначені терміни буде неможливо», — застеріг Петро Пантелеєв.
КМДА вже направила до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента лист із конкретними пропозиціями щодо вирішення вищезгаданих питань.
Усі теплоелектроцентралі Києва, включно з пошкодженою Дарницькою ТЕЦ, планують підготувати до нового опалювального сезону. Нині вже є підстави впевнено говорити про відновлення потужностей, що забезпечують теплопостачання міста. Зокрема, Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), яка зазнала руйнувань внаслідок атак, вже подає гарячу воду.
Фото: Freepik
Створено за матеріалами: kyivschina24.com