Київ запускає архітектурний конкурс на створення екопростору пам’яті Самійла Кішки

Чому це відбувається

Самійло Кішка (бл. 1530–1602) — одна з найяскравіших постатей козацької епохи: гетьман Запорозького козацтва, організатор морських походів проти Османської імперії та рятівник українців із неволі. Його образ закарбований у народній думі «Самійло Кішка», що передає сюжет про відважне звільнення з турецького полону й мужність козацького духу.

Після повернення з турецького полону 1599 року Кішка на знак подяки святому Миколаю збудував на цьому місці церкву Миколая Доброго. За переказами, святий явився козакам у хмарі і провів їх до Києва. Дзвіниця тієї первісної церкви збереглася й нині на Покровській вулиці, вона є цінним прикладом архітектури Подолу XVI століття.

Ініціатива створити екопростір пам’яті гетьмана реалізується завдяки кооперації кількох інституцій. Ініціатор — заповідник «Стародавній Київ», замовником виступає Київський національний музей‑заповідник «Часова дорога», який опікується ділянкою. Призовий фонд у розмірі 30 тисяч гривень забезпечила громадська організація «Україна Інкогніта», що активно працює над популяризацією історичної спадщини та культурними проєктами.

Хто відповідає

Організатор конкурсу — Державний історико‑архітектурний заповідник «Стародавній Київ» під керівництвом Романа Маленкова. До складу журі увійшли провідні українські архітектори та фахівці: Олександр Барановський (координатор проєктів Національної спілки архітекторів України), Наталія Бут (завідувачка науково‑дослідної лабораторії кафедри архітектурних конструкцій НАОМА), народна депутатка IX скликання та віце‑президентка НСАУ Ганна Бондар, а також головний архітектор заповідника «Стародавній Київ» Анатолій Ізотов.

До журі також увійшли професорка Ольга Жовква (доктор архітектури, професор КНУБА), архітектор Павло Пекер (засновник Peker&Partners) та дослідник архітектури Георгій Кравець від ГО «Україна Інкогніта». Важливу роль у проєкті виконує директорка Департаменту культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, яка відповідає за охорону та промоцію історичних об’єктів міста.

Що роблять зараз

Мета конкурсу — знайти найвдалішу проєктну ідею для подальшої розробки проектно‑кошторисної документації та втілення екопростору. Учасники мають запропонувати концепцію затишної та сучасної зони, яка поєднає вшанування пам’яті Самійла Кішки з комфортною громадською зоною для відпочинку мешканців та гостей міста.

Конкурс відбувається за визначеним графіком: прийом заявок триває з 3 по 17 лютого 2026 року; на розробку проєктних пропозицій учасникам відведено час до 16 березня. Загальний призовий фонд складає 30 тисяч гривень: перше місце отримає 15 тисяч гривень, друге — 10 тисяч, третє — 5 тисяч. Переможець отримає шанс реалізувати свій проєкт у серці історичного Києва — на Покровській вулиці.

Відповідальним секретарем конкурсу призначено Руслана Примака. Програма та повні умови участі опубліковані на офіційній сторінці ДІАЗ «Стародавній Київ». Організатори запрошують до участі як досвідчених архітекторів, так і молодих спеціалістів, готових запропонувати нове бачення поєднання історії й сучасних міських практик.

Чому це важливо знати

Самійло Кішка зробив вагомий внесок у військову історію України як перший флотоводець, що відкрив козацькому флоту шлях у Чорне море. Він удосконалив чайку для морських походів, розробив тактику бою з турецьким флотом і очолював штурми морських фортець. У 1567–1569 роках його флотилія атакувала міста Козлов, Ізмаїл, Кілю, Білгород та Очаків, завдаючи значних ударів по Османській імперії.

У 1599 році Кішка очолив повстання на турецькій галері, де українські невільники, витримавши багаторічну неволю, здолали яничарів і повернулися додому. Ця подія відображена в народній думі «Самійло Кішка», яка століттями передавалася усною традицією як символ незламності національного духу.

Створення екопростору саме на історичному місці, пов’язаному з гетьманом, дасть можливість мешканцям і гостям Києва глибше зрозуміти власну історію й берегти пам’ять про видатних захисників. Це також є частиною ширшої стратегії збереження культурної спадщини столиці, що має особливе значення в умовах воєнного часу: важливо зберігати, популяризувати й передавати національну ідентичність наступним поколінням.

Раніше ми писали

У вересні 2025 року повідомляли про відкриття в Києві мистецької ініціативи «Меморіал Архипа Куїнджі 2025» у Національному музеї історії України. У листопаді відбувся міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest‑2025, який протягом 12 днів запропонував 42 культурні події й переклав Київ у число європейських центрів барокової сцени.