Автор Олександр 
Зміст:
Скільки коштуватиме План стійкості
Мер розповів, що первісну суму витрат у 67 млрд грн вдалося скоротити рівно вдвічі. Це сталося завдяки реальній оцінці наявних ресурсів, визначенню чітких пріоритетів та детальному опрацюванню кожного проєкту перед його запуском. На сьогодні загальна вартість Плану становить 37 млрд грн. Із цієї суми 31 млрд грн припадає на заходи загальнодержавного значення, а решта 6,5 млрд грн — на додаткові проєкти, пов’язані зі специфікою столиці.
Які проєкти фінансують держава і місто разом
Заходи загальнодержавного значення держава і місто оплачують у пропорції 50 на 50. До цього переліку входять:
- захист критичної інфраструктури;
- розподілене теплопостачання;
- розподілена когенерація;
- резервне тепло-водопостачання.
Які проєкти Київ фінансує самостійно
Окрім спільних заходів, до міської частини плану входять й інші проєкти. Вони зумовлені особливим статусом столиці. Кличко підкреслив: ці напрямки мають не менш важливе значення, ніж загальнодержавні:
- відновлення пошкоджених енергооб’єктів;
- ремонт електричного обладнання;
- енергостійкість житла і соціальної сфери;
- проєкти розвитку.
Частка Києва в оплаті спільних заходів перевищує 17 млрд грн. Якщо додати сюди виключно міські проєкти, загальна сума, яку бере на себе столиця, зростає до 22 млрд грн.
Що вже зроблено станом на початок серпня
Раніше цього року Кличко зазначав: Києву потрібно 1700 МВт електроенергії, щоб забезпечити понад три з половиною мільйони жителів. За словами мера, роботи з водопостачання виконані приблизно на 40% — уже збудовано 16,7 МВт резервних потужностей із запланованих 40 МВт. Кращі показники демонструє когенерація: наразі в мережу подають понад 57 МВт, це майже 30% від цілі. Найповільніше рухається резервне теплопостачання — в роботі перебуває лише половина запланованого обсягу, 1 ГВт із 2,1 ГВт.
Про хід виконання робіт також відзвітувало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. За державні кошти воно закупило обладнання для мобільної розподільної генерації. Крім того, завдяки заощадженим 153,9 мільйона гривень вдалося придбати додаткові когенераційні установки саме для Києва. За розпорядженням уряду столиця отримує вісім таких установок потужністю по 2,3 МВт кожна: шість уже передали громаді, а ще дві перебувають у процесі доставки.
Чи справді план виконано лише на 6%
Наприкінці липня депутат Київради Максим Нефьодов заявив, що план виконано лише на 6%, хоча необхідне фінансування вже є. Звіт міського голови перед РНБО показує зовсім іншу картину — з конкретними показниками виконання по кожному напрямку та поясненням, які потужності вже функціонують у мережі. Розбіжність в оцінках так і залишилася без пояснень: жодна зі сторін не запропонувала єдиної методики розрахунку відсотка виконання. Про цю заяву згадував і трекер петицій kyiv.news. Там уточнили, що на рахунках “Київтеплоенерго” вже накопичено 9 млрд грн, а депутати Київради виділили ще 1,25 млрд грн додатково.
Чому це важливо знати
Для мешканців столиці ця розбіжність в оцінках означає одне: питання готовності міста до нового опалювального сезону залишається предметом суперечки між владою та депутатами, а не встановленим фактом. Кошти на реалізацію заходів уже є. Подальші звіти про їх освоєння покажуть, чия позиція виявиться ближчою до реальності.
Нагадаємо, у березні Київрада на позачерговому засіданні розглядала першу версію плану енергостійкості. За тодішньою оцінкою КМДА, загальний бюджет плану становив 67,5 млрд грн, а дефіцит фінансування сягав 47 млрд грн.
Створено за матеріалами: kyiv.news