Зміст:
Лютий, що болить
«Лютий, що болить» … для Київщини це не метафора, а болючий досвід. Кожна пошкоджена церква, кожен музей із вибитими вікнами, кожна історична будівля зі слідами обстрілів – це не лише руйнування інфраструктури, а втрата частини нашої спільної пам’яті.
Журналісти зібрали факти про руйнування історичних об’єктів у 2025 році, масштаби втрат та кроки, які нині вживаються для їх фіксації й відновлення.
Зруйновані сторінки історії: масштаби руйнувань пам’яток
За даними Міністерства культури та інформаційної політики, загальна кількість постраждалих об’єктів становить 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 одиниці культурної інфраструктури — це одна з найбільших втрат для української культури після Другої світової війни.
Серед ушкоджених культурних об’єктів зафіксовано:
- 155 пам’яток національного значення;
- 1370 пам’яток місцевого значення;
- 160 щойно виявлених об’єктів.
Повністю зруйновано 45 пам’яток, а пошкодження зафіксовані у 18 областях України. Найбільших втрат зазнали регіони з активними бойовими діями. У Києві та Київській області виявлено 172 пошкоджені об’єкти культурної спадщини.
Ці цифри свідчать про систематичний вплив бойових дій на культурну спадщину, що формувалася століттями.
Під прицілом тисячоліть: війна б’є по святинях
Російські удари нищать не лише будівлі — вони вражають саме серце української історії. У 2025 році під обстрілами опинилися святині, які витримали століття воєн і імперій. Те, що вистояло тисячу років, сьогодні знову зазнає руйнувань.
Києво-Печерська лавра
Війна не обминула духовне серце столиці — Києво‑Печерську лавру. У січні 2025 року внаслідок російських ударів пошкоджено окремі споруди комплексу, зокрема вхід до Дальних печер та Благовіщенську церкву. Вибухова хвиля розбила вікна, пошкодила двері й фасади, залишивши тріщини у старовинних стінах.
Лавра — це не лише місце молитви та паломництва, а культурний осередок з унікальними архівами, фресками та стародруками. Пошкодження цих елементів — удар по духовній та культурній пам’яті нації.
Свято‑Софіївський собор
В ніч на 10 червня 2025 року під час масованої атаки потужний вибух пошкодив Собор Святої Софії — один із найголовніших символів Києва та України. Постраждали фасад центральної апсиди, прилеглі архітектурні деталі та ліпнини, які робили собор унікальним.
Свято‑Софійський собор — пам’ятка понад тисячу років і об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Руйнування його елементів стало не лише матеріальною, а й символічною втратою для культури та історії.
Спасо-Преображенський кафедральний собор, Біла Церква
У червні 2025 року під час чергової нічної атаки вибухова хвиля пошкодила Спасо‑Преображенський кафедральний собор у Білій Церкві — одну з ключових духовних споруд регіону. У храмі вибило вікна та ушкоджено окремі елементи фасаду. Собор, зведений у 1830‑х роках, є пам’яткою архітектури національного значення і важливим центром релігійного життя громади.
Під ударом культури: бібліотека, музей та кіностудія, які пережили обстріли
Війна нищить не лише храми й пам’ятки архітектури. Під прицілом опиняються місця, де твориться майбутнє — бібліотеки, кіностудії та культурні центри. У 2025 році атаки зачепили локації, які зберігають знання, історію та український голос у світі.
Національна бібліотека України для дітей
Внаслідок попадання безпілотника постраждала будівля Національної бібліотеки України для дітей. Вибухова хвиля розбила 10 віконних блоків і балконні двері, пошкоджено внутрішнє оздоблення та фундамент. Тріщини виявлено навіть в оновленому торік укритті, що отримало підтримку міжнародних партнерів.
У бібліотеці, де щодня приходять тисячі дітей та їхніх родин, зберігаються книги, що допомагають юним читачам пізнавати світ і власну культуру. Попри пошкодження, заклад намагається продовжувати роботу.
Національна кіностудія імені Олександра Довженка
У ніч з 30 на 31 липня 2025 року під час масованого ракетного обстрілу постраждала Національна кіностудія імені Олександра Довженка — одна з найстаріших і найважливіших кіностудій світу. Пошкоджено виробничі приміщення та частково готельні корпуси, вибито близько 90 вікон.
«Ці збитки — не лише матеріальні, це цілеспрямована спроба ворога стерти пам’ять і культурні коди, що формувалися століттями. Кіностудія — центр національної ідентичності, з архівами, технікою, костюмами та творчими набутками, що отримали міжнародне визнання», — йдеться в повідомленні Мінкульту.
Музей ретро-автомобілів у Межигір’ї (Вишгородський район)
У січні 2025 року внаслідок падіння уламків збитих безпілотників постраждав музей ретро‑автомобілів на території Межигір’я у Вишгородському районі. Через вибух і пожежу частина експозиції була знищена: дев’ять транспортних засобів повністю згоріли, ще десятки отримали різного ступеня пошкодження.
Музей не був лише колекцією техніки: це був простір збереження інженерної історії, культури автомобілебудування та приватних колекцій, які роками формувалися ентузіастами.
Стратегічна атака на культурну ідентичність
Віцепрем’єрка та Міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила, що щоденні удари російських військ по культурних об’єктах — це стратегічна атака на національну ідентичність.
«Постраждалі 2483 об’єкти культурної інфраструктури — це одна з найбільших втрат з часів Другої світової війни», — заявила Бережна.
Вона додала, що тимчасова окупація частини Луганської, Запорізької, Донецької та Херсонської областей ускладнює точну оцінку шкоди, оскільки на цих територіях нині неможливо провести повний моніторинг культурних об’єктів.
Програми відновлення та цифровізації: як зберегти історію
Для захисту та відновлення культурної спадщини в Україні працює Український культурний фонд, який реалізує програму «Культурна спадщина». Проєкт підтримує:
- реставраційні роботи пошкоджених пам’яток;
- диджиталізацію об’єктів для створення віртуальних музеїв;
- 3D‑моделювання зруйнованих пам’яток, що дозволяє зберегти детальну інформацію навіть у разі подальших руйнувань.
Пріоритет надається оцифруванню матеріалів у прифронтових і деокупованих регіонах, аби майбутні покоління мали доступ до історичної інформації та культурних артефактів.
Розграбування спадщини: злочин, який триває
Крім обстрілів і фізичних руйнувань, війна має ще один вимір — систематичне розграбування культурної спадщини. З 2022 року на тимчасово окупованих територіях викрадено десятки тисяч музейних предметів. Росія вивозить колекції, переписує їх походження та намагається привласнити українську історію.
Факти незаконного переміщення й розграбування документує Офіс Генерального прокурора України. Підготовлено понад 6 тисяч форм для державного реєстру розшукуваних культурних цінностей, а 95 об’єктів внесено до міжнародних баз Інтерполу. Інформацію також передано митним органам для розміщення на платформі Всесвітньої митної організації ARCHEO.
Водночас є приклади повернення культурних цінностей. Символом міжнародної солідарності стала колекція «Кримське золото» — 565 музейних предметів, які вдалося повернути Україні завдяки багаторічній співпраці з міжнародними партнерами.
Війна руйнує не лише міста — вона прагне стерти пам’ять. Тріщини на стінах храмів, вибиті вікна бібліотек і знищені музейні експонати — це удари по тому, що формувало нас століттями. Поки фіксуються злочини, відновлюються пам’ятки й повертаються викрадені цінності, культурна спадщина Київщини залишається не лише об’єктом атаки, а й простором спротиву.
Під час одного з обстрілів у Бориспільському районі постраждала церква. Цей випадок додатково засвідчує, що для терористів немає нічого священного: знищуються житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури, школи, лікарні та храми.
Фото: Києво-Печерська Лавра, Мінкульт, ГУ ДСНС, Офіс Генерального прокурора
Створено за матеріалами: kyivschina24.com