Зміст:
Що сталося
Імпортер завіз в Україну комплектний об’єкт — лінію профілювання для виробництва паркету, яка була у вживанні, з Німеччини. Щоб скористатися пільговою ставкою ввізного мита, декларант подав сертифікати EUR.1, які мали підтвердити європейське походження товару відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Однак митники у Києві поставили під сумнів достовірність наданих документів і почали процедуру верифікації — офіційну перевірку сертифікатів походження, що проводиться митними органами для підтвердження справжності документа та відомостей у ньому. У межах міжнародного співробітництва українська митниця направила запит до компетентних органів Німеччини щодо того, чи відповідає товар критеріям преференційного походження.
Отримана відповідь була однозначною: ввезений товар не має преференційного походження в розумінні Протоколу І до Угоди, і надані сертифікати EUR.1 не дають підстав для застосування пільгової митної ставки. На підставі цієї інформації митниця нарахувала імпортеру додаткові податкові зобов’язання в розмірі 1,36 млн грн. Імпортер оскаржив рішення в суді, але програв у двох інстанціях — як в суді першої, так і апеляційній інстанції.
Чому це відбувається
Сертифікат EUR.1 — це документ, що підтверджує преференційне походження товару в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Економічна частина Угоди про асоціацію, чинна з 1 січня 2016 року, передбачає зниження або повне скасування мит на більшість товарів у двосторонній торгівлі. Наявність дійсного сертифіката EUR.1 дає право на знижену або нульову ставку ввізного мита.
Механізм функціонує на підставі положень Протоколу І до Угоди та Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Товар вважається преференційним, якщо він повністю виготовлений у країні-партнері або пройшов достатню ступінь обробки на її території відповідно до встановлених критеріїв.
Проблеми виникають, коли товар фактично не відповідає цим вимогам — наприклад, якщо обладнання було зібране з компонентів, що походять із третіх країн, або не підпадало під необхідні критерії обробки в ЄС. У таких випадках деякі імпортери подають сертифікати EUR.1 в надії уникнути повної митної ставки. Щоб зменшити кількість фальсифікацій, митні органи країн ЄС і України обмінюються зразками відбитків печаток та контактами органів, що видають і перевіряють сертифікати.
Хто відповідає
За перевірку достовірності сертифікатів походження відповідають митні органи України. Порядок заповнення і видачі сертифіката EUR.1 визначено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139. Митниці мають право звертатися до компетентних органів країн-партнерів для верифікації документів — це один із ключових механізмів міжнародного адміністративного співробітництва, закріплений Угодою про асоціацію.
У цій конкретній справі київська митниця скористалася цим повноваженням. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що митний орган діяв у межах своїх компетенцій, а офіційна інформація від компетентного органу іншої держави є належним і допустимим доказом. При цьому суди наголосили: саме на декларантові лежить обов’язок довести правомірність застосування преференційного режиму, а не на митниці — обов’язок спростувати твердження імпортера.
Що роблять зараз
Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року поставило остаточну крапку в цій справі — апеляційну скаргу імпортера залишено без задоволення. Донараховані 1,36 млн грн підлягають сплаті до державного бюджету.
Митниця у столиці подає цю справу як приклад дієвої міжнародної взаємодії у митній сфері. Механізм верифікації сертифікатів EUR.1 через компетентні органи країн-партнерів залишається одним із основних інструментів захисту економічних інтересів держави від недобросовісних імпортерів.
Чому це важливо знати
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС надає суттєві тарифні преференції для товарів із підтвердженим походженням. Зловживання цим механізмом завдає прямої шкоди державному бюджету — замість повної ставки мита держава отримує знижену або нульову ставку.
В умовах воєнного стану кожна гривня бюджетних надходжень має критичне значення для фінансування оборони та соціальних потреб. Тому ефективний митний контроль і ретельна верифікація документів про походження товарів стають не просто формальністю, а важливою складовою економічної безпеки країни. Наразі ця справа також створює судовий прецедент, що підсилює позиції митних органів у суперечках із імпортерами.
Раніше ми писали
У вересні 2025 року повідомлялося про випадок, коли київські митники зупинили спробу вивезти 35 тисяч доларів, захованих у шоколадних обгортках — за цим фактом складено протокол за статтею 473 Митного кодексу України, а вилучена валюта зберігатиметься до ухвали суду. Також інформували, що митниця передає вилучене контрабандне майно на потреби Збройних Сил України — у 2024 році відомство вилучило предмети на суму 141 мільйон гривень у 598 справах про порушення митних правил.
Створено за матеріалами: kyiv.news