Автор Олександр 
Зміст:
Щоліта київські каштани раніше часу жовтіють, скидають листя і поступово засихають. Основну причину такого стану дерев фахівці бачать у каштановій мінуючій молі. За словами першого заступника голови Державної екологічної інспекції України, колишнього заступника гендиректора «Київзеленбуду» Дмитра Заруби, ефективного та водночас доступного методу масового захисту каштанів у столиці наразі не існує.
Чому каштани втрачають листя
Найбільшу активність каштанова мінуюча міль показує в червні та липні. Личинки шкідника проникають усередину листя й живляться його тканинами, залишаючи характерні «міни». Через це листова пластина перестає нормально функціонувати, жовтіє й засихає.
«Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але в більшості те, що ми бачимо по Києву, — це все ж таки дія мінуючої молі», — пояснив Дмитро Заруба.
Масовий захист дерев залишається проблемою
Фахівець зазначає: звичайну зовнішню хімічну обробку дерев у столиці заборонено через санітарні норми. А от вакцинація каштанів, коли препарат вводять безпосередньо в дерево, дає результат, хоча коштує недешево.
Одна доза такого препарату обходиться приблизно в 50 євро, підрахував Заруба. Обробити всі каштани міста цим способом означало б витратити колосальну суму.
Тому серед можливих рішень на перспективу розглядають поступову заміну каштанів іншими деревами — платанами та катальпами.
Чи можуть каштани замінити платани
Дмитро Заруба підкреслює: каштан не належить до аборигенних видів для Києва. Місцевими породами тут вважають дуби та клени.
Як приклад альтернативи він наводить платан. Ці дерева вже успішно ростуть у столиці — зокрема вздовж Голосіївського проспекту. У багатьох європейських містах платанами озеленяють цілі вулиці. Дерева пристосовані до міських умов, а їхнє листя за розміром схоже на каштанове.
Хрещатик має додаткові проблеми
Окрему складність становить стан дерев на центральних магістралях Києва. На Хрещатику коренева система стикається з бетонними конструкціями під землею, а взимку дерева ще й страждають від протиожеледної соли.
На таких ділянках, вважає фахівець, варто висаджувати посухостійкіші види або застосовувати дерева в кадках з автоматичним поливом.
У Києві вже використовують феромонні пастки
Попри всі складнощі, повністю відмовлятися від каштанів у столиці не планують. «Київзеленбуд» бореться з мінуючою міллю за допомогою феромонних пасток. Їх розміщують у парках і скверах, аби зменшити чисельність шкідника.
Швидкого результату цей метод не дає — ефект накопичується поступово і вимагає системної роботи протягом кількох сезонів. За спостереженнями озеленювачів, у ділянках, де таку роботу вже проводять, кількість шкідника почала зменшуватися.
Отже, київські каштани зіткнулися з двома викликами водночас — мінуючою міллю та непростими міськими умовами. Універсального способу захистити всі дерева поки немає, тому фахівці ставлять на комплексну боротьбу зі шкідником і поступову зміну підходів до озеленення міста.
Фото: Наталія Лебідь
Створено за матеріалами: kyivschina24.com