Зміст:
Що не так із позначеними на мапі укриттями
Архітектор Олег Глеба, який брав участь у розробці державних будівельних норм цивільного захисту, стверджує: чинні ДБН прямо не гарантують захисту від прямого влучання ракети чи керованого боєприпаса. За його оцінкою, лише 3% позначених на карті точок мають справжні захисні властивості укриттів. Решта — примітивні або модульні конструкції. Фахівець назвав їх «ілюзією», яка не витримає удару балістики чи гіперзвукової зброї.
Яким має бути справжнє укриття за нормами
Щоб протистояти ударній хвилі від балістичного удару, потрібна залізобетонна плита завтовшки щонайменше три метри, розміщена під землею. До цього додається каскадний тришаровий захист із різних матеріалів. Такий стандарт мають лише одиничні споруди — переважно колишні радянські підземні об’єкти при стратегічних підприємствах. Вони не проектувалися для масового населення. Глеба також розкритикував двері типових укриттів: вони не пристосовані до ударної хвилі, на відміну від герметичних шлюзових тамбурів, які передбачають норми.
Наскільки захищене київське метро
Справжній захист від прямого влучання, включно з ядерним ударом, мають лише станції метро глибокого закладення на правому березі — від Хрещатика до Святошина. Їх зводили ще за радянських часів. Станції, побудовані після завершення холодної війни, проєктували за іншими нормами цивільної оборони. Саму цивільну оборону як окрему структуру в Україні ліквідували у 2012 році.
Що показали огляди місць влучань дронів
Архітектор особисто оглянув щонайменше чотири локації, куди влучили ударні дрони типу «Шахед» без спрацювання систем ППО. Наслідки, за його спостереженнями, сильно залежать від маси боєприпасу. В одних випадках конструкції будівлі витримували удар майже без руйнувань. В інших — відбувалося каскадне обвалення перекриттів.
Критика влади й приклад із Дарниці
Глеба навів приклад: коли журналіст запитав мера Віталія Кличка, скільки укриттів побудовано, той відповів, що це питання до районної адміністрації, і не назвав конкретних цифр. Архітектор вважає, що очільник міста мав би відповісти по суті — що вже зроблено, чому саме так, і що планується далі. Як приклад наслідків неякісного укриття він згадав масовану атаку на Київ 1 серпня. Тоді дев’ятеро киян загинули, намагаючись сховатися в паркінгу одного з житлових комплексів Дарницького району.
Чому це важливо знати
Оцінка Глеби суперечить офіційній мапі укриттів КМДА, за якою орієнтуються кияни під час тривог. Позначка на мапі, наголошує архітектор, ще не гарантує захисту. Перш ніж бігти до найближчого укриття, варто розуміти, що це за споруда: капітальний підземний об’єкт — чи просто пристосований підвал або наземний модуль, які від прямого влучання не врятують.
Створено за матеріалами: kyiv.news
