Зміст:
Ексклюзив
У столиці нестача житлового простору вже давно перестала бути абстрактною статистикою — це щоденна реальність для тисяч киян. В середньому на одного мешканця міста припадає лише 20,3 м² житлової площі, що вдвічі менше за показники країн ЄС і утричі менше, ніж у США. Однак навіть ці цифри приховують глибші виклики: переповнені помешкання, обмежена можливість стати власником та значні фінансові перешкоди для поліпшення житлових умов.
Понад 60% киян живуть у перенаселеному житлі
Дефіцит простору відчувається не лише в площі квартир, а й у щоденних побутових реаліях. За результатами дослідження Gradus Research для Української асоціації девелоперів, більшість містян мешкають у житлі площею 40–60 м² сім’ями з двох-четверо осіб. Тільки близько 8% киян живуть самі, тоді як понад 80% — у родинах середнього розміру. Серед молоді (18–34 роки) 29% проживають у квартирах до 40 м², що значно більше, ніж у старших вікових груп (17–18%). Це загострює відчуття браку приватного простору й робить питання житла особливо актуальним для молодого покоління, яке тільки починає будувати власне життя.
У підсумку понад 60% мешканців міста проводять значну частину життя в умовах перенаселеності.
Тиск на власність: оренда, мало власників, високі ціни
Хоча близько двох третин столичних родин володіють власним помешканням, значна частина мешканців змушена орендувати житло або селитися з родичами, що створює додатковий попит на ринку оренди. Особливо це відчувають молоді люди та ті, хто не має заощаджень на перший внесок при купівлі.
Ситуація ускладнюється й на ринку новобудов: дефіцит якісних і доступних квартир штовхає ціни вгору. За останніми аналітичними даними, середня вартість квадратного метра на первинному ринку міста до кінця 2025 року перевищила $2 000. Навіть після часткового зниження попиту пропозиція лишається обмеженою.
Через це багато сімей відкладають вирішення квартирного питання або погоджуються на меншу площу в орендованому житлі.
Головний бар’єр — гроші й інструменти
Прагнення покращити житлові умови мають 85% опитаних, але реально придбати квартиру найближчим часом можуть лише небагато. За оцінками Gradus Research, лише 12% сімей матимуть таку можливість, якщо щомісячний платіж за іпотекою не перевищуватиме 50% від сімейного доходу.
Фактично більшість мешканців розраховують на тривалішу перспективу: лише 10% планують купити житло протягом року, тоді як 33% розглядають таку можливість упродовж п’яти років. Такий відкладений попит (2–5 років) вказує не на відсутність інтересу до власної нерухомості, а на брак доступних фінансових механізмів для швидкого вирішення житлового питання.
Це підкреслює необхідність посилення державної підтримки: доступні іпотечні програми, механізми оренди з правом викупу та інші інструменти, що сприятимуть купівлі доступного житла.
Спад будівництва та дефіцит пропозиції
Однією з основних причин дефіциту є те, що темпи будівництва житла відстають від потреб ринку. Хоча за останні роки з’явилося кілька сотень нових житлових комплексів, загальна кількість проєктів значно нижча, ніж до початку бойових дій, і велика частина доступної пропозиції — це добудова раніше розпочатих об’єктів, а не запуск нових будівельних проєктів. Через це формується структурний дефіцит якісного житла, особливо в великих містах.
У столиці та прилеглих територіях частка нових житлових комплексів становить близько 27% від загальноукраїнського ринку, що при високому попиті лише загострює дисбаланс між попитом і пропозицією.
Отже навіть за покращення макроекономічних показників проблеми доступності та дефіциту площі не вирішаться самі по собі — потрібні системні зміни, які враховують демографічні, соціальні та економічні чинники.
Що далі? Сценарії для міста
Житлова криза — це не лише питання квадратних метрів. Це питання якості життя, соціальної стабільності та майбутнього поколінь, для яких власне житло може залишатися недосяжним ще довгі роки. Ринок нерухомості поступово адаптується до нових умов, але без політичних рішень, доступних фінансових інструментів і державної підтримки значних змін очікувати не варто.
Авторка: Наталя Толуб
Фото: Фріпік
Створено за матеріалами: kyivschina24.com