Зміст:
Що встановила депутатська комісія?
Наприкінці березня депутатка Київради Зоя Ярош, яка очолює спеціальну комісію з перевірки програми соціального житла, оприлюднила підсумки роботи. За висновками комісії, із 1596 придбаних квартир лише 293 були передані громадянам, натомість 1303 одиниці житла залишаються нерозподіленими, хоча за них уже здійснено оплату з міського бюджету.
Комісія виявила низку порушень: відсутні чіткі вимоги до формування оголошень про закупівлю, не визначені строки проведення процедур, фактично відсутні конкурентні механізми (зокрема відкриті торги), а також недостатні критерії оцінки житла — без урахування локації, площі чи поверховості. Оголошення про закупівлі публікувалися лише в газеті «Хрещатик Київ» та на сайті Департаменту, що, за висновком комісії, не гарантує належної публічності й прозорості процедур.
«Створюється враження, що бюджетні кошти фактично спрямовуються на користь окремих забудовників», — зазначила Ярош у своєму Facebook.
Куди зникла 51 квартира?
Окремою проблемою комісія вказала на невідповідність даних: на офіційному сайті міської адміністрації повідомлялося про 1545 придбаних квартир, тоді як у звіті комісії зафіксовано 1596. Різниця у 51 квартиру залишається невиясненою через те, що Департамент будівництва та житлового забезпечення не надала інформації про використані кошти.
За нинішніми тарифами за квадратний метр у Києві відсутні 51 квартира можуть відповідати сотням мільйонів гривень. Це особливо відчутно на фоні дефіциту міського фінансування — зокрема нестачі близько 50 мільярдів гривень у плані енергоефективності — тоді як багато людей змушені жити у родичів, у напівзруйнованих помешканнях або оплачувати оренду власним коштом.
Як відреагувала міська влада?
У КМДА у відповідь на закиди заявили, що головна проблема полягає в діях забудовників, які затягують введення будинків в експлуатацію. За словами представників адміністрації, більшість нерозподілених квартир розташовані у житлових будинках із 100% готовністю та з виконаним соціальним ремонтом. Місто ініціює судові позови проти забудовників, які відтерміновують здачу об’єктів.
Натомість комісія наголошує, що проблема носить системний характер і не зводиться лише до недобросовісних підрядників. Тривалі й непрозорі процедури закупівель потребують суттєвих змін. Як показує досвід, наприклад, у Славутичі: 34 квартири для внутрішньо переміщених осіб дозволили понад сотні людей отримати житло — це свідчить, що прозора та оперативна реалізація програм соціального житла можливі.
Чому це важливо знати
Більше тисячі порожніх квартир — не абстрактна цифра: за кожною стоїть конкретна сім’я, яка роками очікує на житло, передбачене законодавством. Непрозорі закупівлі та відсутність конкуренції створюють ризики зловживань бюджетними коштами в умовах серйозного фінансового дефіциту міста. Висновки комісії мають стати підґрунтям для реформування програми соціального житла Києва.
Раніше ми писали
Раніше повідомляли про найдовший фасад XIX століття: будинок на Великій Васильківській, 6. Також інформували, що петиція за відбудову Лук’янівського ринку набрала 6000 підписів.
Створено за матеріалами: kyiv.news