Автор Олександр 
Київ практично не звертався до кредитних та грантових програм Міністерства розвитку громад та територій. На відміну від столиці, Харків і Львів активно подавали заявки на фінансування. Про це в інтерв’ю розповіла ексзаступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум.
За її словами, Київ мав усі можливості залучати міжнародні кошти. Проте столична влада ними не скористалася.
«Харків подавався на все. Львів, пан Садовий, він дуже досвідчений, у нього багато міжнародних ресурсів. У мене є програми, де в топ-10 половина Львова», — розповіла вона.
Шкрум підкреслила: Львів системно працює з доступними програмами і регулярно подає заявки на фінансування.
А от щодо Києва картина виглядала зовсім інакше.
«Київ, знаєте, наскільки програм до мене подався? На жодну», — заявила Шкрум.
На її думку, справа тут не у відсутності фінансових можливостей. Проблема — в управлінській спроможності міста. Щоб отримати кошти, потрібно підготувати якісний проєкт, подати заявку, а потім супроводжувати його реалізацію.
«Це велика була проблема, ми це бачили, це управлінська проблема», — наголосила вона.
Водночас Шкрум зазначила: Київ отримував чималу міжнародну допомогу в інших сферах. Зокрема, під час повномасштабної війни столиця отримала генератори від Європейської комісії та Франції.
«Генератори, які ми вибивали від Єврокомісії, які приходили виключно на Київ, бо Київ був у найгіршій ситуації. Генератори, які ми від французів вибивали, і вони теж приходили», — сказала вона.
Отримати допомогу — це лише половина справи, зазначила ексзаступниця міністра. Після надходження обладнання місто має швидко його встановити та визначити пріоритетні об’єкти.
«Треба вміти їх ще швидко встановити, треба вміти пріоритезувати. Важко, тому що ми не можемо цю роботу за Київ робити», — підсумувала Шкрум.
Отже, за словами ексзаступниці міністра, недостатнє залучення Києвом доступного фінансування пов’язане передусім із якістю управлінських процесів та роботою міської влади з міжнародними програмами.
Раніше повідомлялося, що у Вишневому після російської атаки, яка сталася 6 липня, пошкоджень зазнали сім гуртожитків, де мешкають 160 родин працівників залізниці. Одразу після обстрілу на місце прибули спеціалісти Укрзалізниці — вони того ж дня розпочали аварійно-відновлювальні роботи. До ліквідації наслідків долучилися також будівельні бригади компанії з різних регіонів України.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com