Зміст:
Як діяла схема з неіснуючими лікарями
У 2022–2023 роках директорка медичного закладу уклала договори з Національною службою здоров’я України на надання медичних послуг населенню. Чотири її соратники систематично вносили в електронну систему охорони здоров’я недостовірні відомості: у базі з’являлися записи про те, що нібито лікарі надавали допомогу пацієнтам, хоча таких спеціалістів у штаті закладу фактично не було.
Йдеться про фахівців із реабілітації, лікувальної фізкультури, логопедії та суміжних напрямів. Їхня «робота» існувала лише в документах — записи про послуги регулярно фіксувалися в системі, але жоден пацієнт цих процедур не отримував. Ті, хто потребував реабілітації чи логопедичної допомоги, опинялися без місця для лікування.
На підставі фіктивних звітів заклад щомісяця отримував бюджетні кошти від НСЗУ. Ця схема діяла постійно, доки не потрапила під увагу слідства.
Договора з НСЗУ передбачали щомісячне фінансування залежно від кількості зареєстрованих послуг та пролікованих пацієнтів. Саме можливість відображати обсяг наданої допомоги стала бекдором для зловживань: чим більше послуг фіксували в системі — реальних або вигаданих — тим вищими були перерахунки від державного страховика.
Які збитки завдали і як це встановили
Судова економічна експертиза виявила, що через дії першої директорки та її спільників державі було завдано збитків майже на 8,9 млн грн за 2022–2023 роки.
У 2023 році ця директорка та один із її співучасників залишили посади, проте корупційна практика не припинилася. Нова керівниця лікарні продовжила вносити фіктивні дані в системи в 2023–2024 роках, спричинивши додаткові збитки ще майже на 4,5 млн грн.
Отже загальна сума незаконно отриманих бюджетних коштів становить близько 13,4 млн грн. Обидві частини цієї суми підтверджені висновками судової економічної експертизи.
Хто фігурує у справі та яка відповідальність
До кримінальної відповідальності притягнуто сім осіб: дві колишні директорки та п’ятеро їхніх спільників. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 2 статті 28 (вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб) та частинами 1 і 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем). Санкція передбачає позбавлення волі до шести років із одночасним позбавленням права обіймати певні посади.
Підозри всім учасникам схеми оголосили в липні та серпні 2025 року. Досудове розслідування проводили слідчі Обухівського районного управління поліції. Наразі жоден із фігурантів не займає керівних посад у медичній установі. Нагадаємо: згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.
Чи поширені подібні схеми в системі НСЗУ
Електронна система охорони здоров’я створювалася як інструмент прозорості: кожна медична послуга має фіксуватися, а оплата надходить лише за фактично надану допомогу. Проте зловмисники навчилися вносити фіктивні записи, перетворюючи механізм контролю на джерело незаконного збагачення за рахунок державного бюджету.
Система НСЗУ покладається на правдивість даних, які медзаклади самостійно вносять до електронних реєстрів. Коли ця довіра порушується, кошти, що мали піти на лікування, осідають у кишенях посадовців. Подібні корупційні схеми підривають довіру громадян до системи обов’язкового медичного страхування і ускладнюють її нормальне функціонування.
Корупційні провадження на Київщині не обмежуються лише медициною. Зокрема, прокуратура розслідує справу про фіктивний продаж зерна з регіону зі збитками в 63,7 млн грн. Окрім цього, поліція викрила шахрайство в Бучі, де через схему з житлом для ветеранів і внутрішньо переміщених осіб постраждало 66 людей, а збитки склали 35 млн грн.
Чому ця інформація важлива
Кошти НСЗУ — це не абстрактний «бюджет», а ресурси, призначені для реального лікування мешканців Обухівського району. Поки фіктивні записи замінювали справжні послуги, люди, які потребували реабілітації чи логопедичної підтримки, не могли отримати допомогу, хоча держава за неї платила. Винесення обвинувального вироку в цій справі матиме прецедентне значення для всієї системи медичного фінансування в Україні.
Раніше повідомляли
Раніше повідомлялося, що в квітні 2026 року поліцейські повідомили про підозру директору Департаменту комунальної власності КМДА у службовій недбалості, яка завдала київській громаді збитків на 8,7 млн грн.
Створено за матеріалами: kyiv.news