Зміст:
Суть справи
У 2021 році начальниця державної ветеринарної лікарні безпосередньо брала участь у процедурі приватизації об’єктів державної нерухомості та сприяла використанню документів із навмисно неправдивими відомостями. На приватизацію були виставлені адміністративна будівля ветлікарні, гараж і господарське приміщення.
Ключовим елементом схеми стало те, що одне з господарських приміщень фактично було зруйноване й не існувало на момент проведення приватизації. Незважаючи на це, за вказівкою посадовиці до офіційних документів внесли відомості про його «наявність» для подачі на включення об’єкта до переліку малої приватизації.
На підставі сфальсифікованих даних майно внесли до переліку малої приватизації та реалізували через електронний аукціон. Через ці махінації з державної власності вибули приміщення ветлікарні й гараж загальною вартістю понад 1 млн гривень, тоді як фактична ціна продажу на аукціоні склала лише 1287 гривень.
Передісторія
Цей випадок не є поодиноким у Київській області та у столиці. Раніше повідомлялося про ситуації, зокрема у лютому 2026 року директор столичного комунального некомерційного підприємства вимагав 1,2 млн гривень за підписання договору після чесно виграного тендеру. Прокуратура також оскаржувала приватизацію Жовтневого палацу та незаконну забудову землі наукового інституту на Святошині.
Мала приватизація в Україні відбувається через державну електронну систему торгів «Prozorro.Продажі». До неї належать об’єкти державної та комунальної власності вартістю до 250 млн гривень. Починаючи з 2021 року процес малої приватизації активізувався: держава виставляє на продаж збиткові підприємства й майно, щоб наповнювати бюджет.
Чому такі схеми можливі
Експерти підкреслюють, що сфера приватизації державного майна залишається однією з найризикованіших щодо корупції. Посадові особи, відповідальні за підготовку документації, можуть маніпулювати відомостями про стан і склад майна, отримуючи можливість для зловживань.
Головна проблема полягає в недостатньому контролі на етапі підготовки документів. Якщо посадовець має доступ до офіційних реєстрів і може вносити туди недостовірні дані, це відкриває шлях до масштабних фінансових зловживань. У випадку з ветлікарнею різниця між реальною вартістю майна (понад 1 млн грн) і ціною його продажу (1287 грн) становить майже 1000 разів.
Хто відповідає та що загрожує
Дії начальниці ветлікарні кваліфіковано за частиною 1 статті 233 Кримінального кодексу України — приватизація державного майна шляхом використання підроблених приватизаційних документів. Досудове розслідування проводили слідчі Територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) у Києві, а оперативний супровід забезпечував Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Відповідно до чинного законодавства, за такі правопорушення передбачено позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років із додатковим позбавленням права обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю на строк до трьох років.
Що буде далі
Обвинувальний акт уже передано до суду. Суд має встановити всі обставини справи, перевірити та оцінити надані докази й ухвалити відповідне рішення. У разі визнання вини суд також може вирішити питання про відшкодування завданих державі збитків.
Слід пам’ятати, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинною, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком суду.
Чому це важливо
Незаконна приватизація завдає державі подвійної шкоди. По-перше, бюджет втрачає кошти через реалізацію майна за штучно заниженою ціною. По-друге, громадяни втрачають доступ до державних послуг, коли профільні установи позбавляються свого майна.
Крім того, подібні випадки підривають довіру до всього процесу приватизації. Якщо посадові особи можуть маніпулювати документами й продавати державне майно за безцінь, це ставить під сумнів законність приватизаційних угод і дискредитує реформи у сфері державної власності.
Створено за матеріалами: kyiv.news