Нічна атака залишила без опалення понад 5600 будинків у Києві

За даними на вечір учора, з приблизно шести тисяч багатоквартирних будинків лише 16 все ще залишалися без опалення після пошкодження критичної інфраструктури 9 січня. Однак нинішня атака фактично повернула ситуацію до початкового стану — тисячі житлових будівель знову залишилися без тепла. Енергетики та комунальні служби працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше відновити подачу тепла, води й електроенергії до домівок киян.

У ніч з 19 на 20 січня столиця знову зазнала ракетно-дронових ударів з боку РФ. Під вогнем опинилися об’єкти критичної інфраструктури, що спричинило масштабні перебої в роботі комунальних систем. Особливо постраждав Лівий берег, де зникло не лише опалення, а й водопостачання.

Що сталося з теплопостачанням у Києві

Наслідком атаки 9 січня стало відключення тепла майже в 6000 багатоповерхівок — це була одна з найпотужніших атак на критичну інфраструктуру столиці з початку повномасштабної війни. Комунальні служби працювали практично безперервно майже два тижні, щоб відновити подачу тепла мешканцям.

Станом на вечір 19 січня ситуація майже стабілізувалася — із 6000 будинків лише 16 залишалися без опалення. За словами Кличка, більшість із них перебували в Голосіївському районі, де виконувалися найбільш складні ремонтні роботи.

Нічна атака 20 січня фактично анулювала результати двотижневої роботи енергетиків. Наразі без опалення залишаються 5635 будинків, причому близько 4500 із них — це ті самі будівлі, куди вже повертали тепло після попереднього удару. Це додатково навантажує тепломережі та систему опалення.

Ситуація з водопостачанням

Найскладніша ситуація спостерігається на Лівому березі, де після атаки припинилося водопостачання. За інформацією Кличка, проблеми з водою виникли через знеструмлення об’єктів водопровідної інфраструктури.

Аналогічна картина була й після удару 9 січня, коли води не було в Печерському районі та лівобережній частині міста. Тоді «Київводоканал» разом з енергетиками відновив роботу насосних станцій протягом доби.

Експерти застерігають, що відсутність води на верхніх поверхах багатоповерхівок може тривати навіть після відновлення основного водопостачання в районі. Це пояснюється тим, що підкачувальні насоси, які подають воду на верхні поверхи, не працюють без електрики.

Наслідки атаки: одна постраждала, пошкоджені десятки авто

У Дніпровському районі вибухова хвиля пошкодила багатоповерхівку та травмувала 59-річну мешканку, повідомила поліція. Внаслідок падіння уламків постраждало близько двох десятків припаркованих автомобілів.

У Дарницькому районі пошкоджено вікна й паркан приватного будинку. В Деснянському районі уламки БПЛА впали на територію кладовища. В обох цих випадках обійшлося без потерпілих. Поліцейські, рятувальники та інші екстрені служби продовжують працювати на місцях, триває фіксація та ліквідація наслідків атаки.

Контекст: серія атак на енергоінфраструктуру

Київ нині переживає одну з найскладніших енергетичних криз з початку повномасштабного вторгнення. Протягом січня 2026 року столиця зазнавала кількох масованих ударів, що щоразу ускладнювали роботу комунальних служб.

Атака 9 січня виявилася особливо руйнівною — тоді постраждали ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Київська ГЕС, Дарницька та Трипільська ТЕЦ. Загинуло чотири особи, 24 отримали поранення, серед них п’ять рятувальників ДСНС і троє медиків. Пошкоджено житлові будинки в Дарницькому, Дніпровському, Деснянському, Печерському та Шевченківському районах.

13 січня внаслідок наступного удару по місту було запроваджено екстрені відключення електроенергії по всьому Києву. За оцінками експертів, після атаки 27 грудня для стабілізації енергосистеми потрібно було 2–3 дні, але нинішня ситуація значно складніша через накопичені пошкодження інфраструктури.

Чому це важливо знати

Повторні втрати теплопостачання для тисяч будинків у розпал морозів створюють серйозні ризики для систем опалення. Часті цикли спустошення та наповнення трубопроводів збільшують навантаження на мережі, близько 70% яких потребують капітального ремонту. Експерти попереджають про ризик аварій та розривів труб під час відновлення подачі тепла. Мешканці повинні бути готові до тривалих перебоїв з комунальними послугами та за потреби користуватися пунктами обігріву — їх у місті понад 1200.