Робота на «швидкій» у Києві — це не лише ДТП і критичні стани. Парамедик Єн, який працює на 103 близько року, розповідає про 24‑годинні чергування, величезний потік викликів, пацієнтів із підвищеним тиском і випадки, коли медикам доводиться підійматися пішки на 16‑й поверх.
Він закінчив медичний коледж майже рік тому і відразу пішов у екстрену медичну допомогу. Свою зміну відпрацьовує на підстанції в Солом’янському районі.
Зараз у нього три-чотири чергування на тиждень по 24 години. На підстанції працюють дев’ять бригад і стільки ж машин. Залежно від графіка, зміни починаються о 7:00, 7:30 або 8:00. Далі — виїзди, які тривають увесь день і ніч.
За словами Єна, навантаження не зменшилося.
«Викликів не стає менше, їх тільки стає більше», — каже він.
Однак далеко не кожен дзвінок стосується справжньої невідкладної ситуації. Бригади часто їдуть до хворих із температурою, високим тиском або загостренням хронічних хвороб.
Єн наголошує: тяжке захворювання ще не завжди вимагає виклику швидкої.
«Є захворювання, є патологія, вона може бути важкою, але це не є екстрено. Це є звернення через сімейного лікаря, через онколога, через кого ви лікуєтесь, планова госпіталізація і так далі», — пояснює він.
Окремо парамедик відзначає велику кількість викликів через підвищений тиск.
«Просто тисячу раз я кажу, що на гіпертонічні кризи швидка не має їхати на підвищення тиску. Вони все одно викликають», — каже парамедик.
Він уточнює: йдеться не про випадки, коли стан людини справді екстрений. Як приклад Єн називає дитину з температурою 39,9°С. Бригада піднялася на десятий поверх, хоча проблему можна було вирішити вдома.
Мати боялася давати жарознижувальні, хоч ліки були в домі. Тому медикам довелося пояснювати дозування й інструкцію.
«І ти піднімаєшся на 10-й поверх, щоб просто сказати мамі, консультативні послуги надати безкоштовні», — розповів Єн.
Бувають і зовсім інші сюжети. Після надання допомоги деякі пацієнти намагаються віддячити бригаді.
Якось приїхали до літньої жінки з сильною болючістю у спині. Медики надали допомогу і порадили звернутися до невролога. Спочатку жінка запропонувала гроші, потім попросила взяти хоча б помідор.
Інші пацієнти дарували бритви або пропонували чай і каву.
В одному випадку чоловік із гіпертонією, сильно перелякавшись, дав кожному члену бригади по 1000 гривень.
«Для мене це типу ого, 1000 грн людина дала. Ну зазвичай там, ну типу взагалі нічого не дають», — згадує парамедик.
Єн називає такі гроші «чайовими». Він підкреслює: медики виконують свою роботу, а віддячити або ні — вибір пацієнта.
«Ми просто надаємо екстрену медичну допомогу. І людина — це вибір людини. Вона може віддячити чайовими або може не віддячити», — каже він.
Ще одна особливість служби — зарплата. Офіційно Єн отримує близько 14–15 тисяч гривень. Разом із міськими доплатами сума зазвичай становить 17–18 тисяч.
До цього додаються премії та оплата за переробітки.
«В мене найбільше, що я заробив — це 23 000 грн. Це з додатками, з преміями, це з тим, що я працюю повну ставку», — розповів він.
Окрім фізичного навантаження, є й побутові труднощі. Під час відключень електроенергії бригади піднімаються сходами, якщо ліфт не працює.
Іноді треба піднятися дуже високо.
«От тобі умовно піднятись на 16-й поверх з обладнанням всім. І ти піднімаєшся», — розповів Єн.
Після підйому бригаді потрібно оглянути пацієнта, надати допомогу і, якщо треба, організувати госпіталізацію.
Попри всі труднощі, Єн не планує залишати 103. Він прийшов у екстрену медичну допомогу відразу після закінчення коледжу і продовжує працювати.
Фото: з відкритих джерел, Єн
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
