Після блекаутів у Києві: які об’єкти відновлюють електропостачання першочергово

Мер міста назвав головний пріоритет у забезпеченні енергопостачання столиці в умовах надзвичайного стану. Про це повідомляє КМДА.

У Києві наразі залишається суттєвий дефіцит електроенергії. Незважаючи на це, міська влада разом із екстреними службами оперативно проводять відновлювальні роботи, орієнтуючись на об’єкти з найгострішою потребою в живленні.

Рішення міської влади

Відновлення електропостачання — це складна й скоординована робота, яку виконують сотні бригад по всьому місту. За лічені хвилини вони здійснюють ремонтні роботи та, за потреби, підключають додаткові джерела живлення:

• Генератори (термін підключення: від 30 секунд до 15 хвилин). Більшість об’єктів критичної інфраструктури обладнані автоматичними системами введення резерву (АВР);
• Лікарні та операційні — перемикаються на резервні генератори автоматично за 30–60 секунд;
• Насосні станції та котельні — якщо немає автоматичного введення резерву, виїзні бригади підключають потужні дизель-генератори (місто підготувало понад 1 000 таких одиниць);
• Житлові масиви — ДСНС та міські служби розгорнули додаткові генераторні потужності (приблизно 14 МВт) для підтримки мікрорайонів із критичною ситуацією щодо теплопостачання;
• Мобільні пересувні котельні — «теплопункти на колесах», які активно закуповували для міста. Наразі працює близько 70 таких котелень;
• Міні-ТЕЦ (когенераційні установки) — це локальні енергетичні вузли, що виробляють і тепло, і електрику. Станом на січень 2026 року в Києві збудовано 5 міні-ТЕЦ, які проходять тестування; ще 2 установки знаходяться на фінальній стадії монтажу.

Переваги використання

• Вони дозволяють одночасно виробляти електроенергію й тепло безпосередньо в житлових масивах;
• Безпечні у використанні навіть під час тривалих блекаутів;
• Зручні та швидкі в експлуатації — не потребують тривалого налаштування для оперативного запуску.

Головний пріоритет

За словами мера, після відновлення електропостачання першочергову увагу приділяють об’єктам критичної інфраструктури. Саме ці заклади отримують живлення в першу чергу:

“В умовах великого дефіциту електропостачання по всій країні першочергово електрику подають на потреби об’єктів критичної інфраструктури. Особливо в столиці, після масованої атаки 9 січня”, — зазначив мер міста, за інформацією КМДА.

До пріоритетних об’єктів належать:

• лікарні;
• пункти незламності;
• мобільні кухні;
• військові заклади;
• об’єкти водо- та теплопостачання.

Енергетичні резерви Києва

Мер також перерахував ресурси, які столиця залучила для забезпечення життєдіяльності міста в надскладних умовах:

“Із резервного живлення маємо: 1 120 генераторів — для критичної інфраструктури, закладів медичної та соціальної сфери. 69 мобільних пересувних котелень. Завдяки міським програмам співфінансування понад 1 000 житлових будинків Києва оснащені обладнанням для альтернативного електрозабезпечення. Для них закупили понад 4 500 одиниць резервного живлення — генераторів, зарядних станцій, сонячних електростанцій”, — наголосив Віталій Кличко.

Крім того, у місті розгорнуто додаткові генераторні потужності: 6,8 МВт — силами ДСНС та 7 МВт — силами міста. П’ять міні-ТЕЦ уже збудовано й проходять експлуатаційні випробування, ще дві установки на фінішній стадії монтажу.

У столиці визначено 10 опорних лікарень, обладнаних автономними котельнями. П’ятнадцять лікарень мають власні свердловини. Тринадцять закладів охорони здоров’я підключені до мобільних котелень. Для медичних закладів розгорнуто 341 генератор. Також 23 аптечні пункти комунального підприємства «Фармація» працюють навіть під час знеструмлень.