Зміст:
Полігон побутових відходів №5 у Підгірцях мали закрити й рекультивувати ще кілька років тому. Натомість Київ отримав нескінченну сміттєву прірву, яка щороку поглинає нові мільйони. У цей об’єкт уже вклали понад 2,5 млрд грн, а разом із новим липневим тендером загальна вартість реконструкції перевищила космічну позначку у 3,5 млрд грн.
На новий мільярдний кошторис без жодної конкуренції претендує єдиний учасник. Його власник має давні корпоративні зв’язки зі старими фаворитами полігону, яких АМКУ неодноразово ловив на змовах. А всередині самого кошторису ховається справжня магія будівельної арифметики: лише на двох позиціях закладено понад 31 млн грн переплати, де ціну окремих матеріалів завищили майже у 30 разів проти ринкової.
Як міські мільярди роками мігрують у знайомому колі підрядників та що приховують підсумкові відомості нового супертендеру – детальніше у рубриці «Вражаюча закупівля».
Понад 3,5 млрд на реконструкцію, яка ніяк не закінчиться
Полігон твердих побутових відходів №5 у Підгірцях запрацював ще у 1986 році. Його ресурс давно вважають майже вичерпаним. Влада роками обіцяла закриття та рекультивацію, а мешканці навколишніх сіл неодноразово виходили на протести через сморід, фільтрат і екологічні ризики.
Проте у 2026 році «п’ятірка» не лише продовжує приймати київське сміття, а й перетворюється на один із найдорожчих будівельних об’єктів столиці. 24 липня 2026 року ПрАТ «Київспецтранс» оголосило закупівлю на реконструкцію та технічне переоснащення полігону в селі Підгірці з очікуваною вартістю 1 020 506 658,50 грн. Найцікавіше тут не сама сума нового тендеру, а те, скільки коштів цей об’єкт уже встиг безперешкодно поглинути раніше.
Схема освоєння бюджету розпочалася у 2020 році з торгів на рекультивацію ділянки №1 вартістю 358,66 млн грн. Переможцем тоді стало ТОВ «Хозхімсервіс» із ціновою пропозицією 353,31 млн грн. Уже наступного року тій самій компанії через переговорну процедуру тихо виділили ще 176,57 млн грн на додаткові роботи. Паралельно того ж 2021-го «Київспецтранс» уклав угоду з ТОВ «Будівельне управління механізації» приблизно на 320,14 млн грн.
У 2023 році головним фаворитом сміттєвих кошторисів став «Промін Буд Сервіс». Спочатку компанія отримала підряд на 528 999 998 грн, обігравши «Автомагістраль-Південь» із символічною різницею у дві гривні. Згодом та ж фірма отримала ще один масштабний договір – на 692,31 млн грн на розширення ділянки №2, зведення дамб і котловану для фільтрату. Та й цього виявилося недостатньо: у грудні 2024 року «Промін Буд Сервісу» оформили додаткові роботи ще на 112,19 млн грн, а в липні 2025-го – ще 105,26 млн грн, причому взагалі без використання електронної системи.
Паралельно бюджет регулярно вимивався на авторський і технічний нагляд, експертизи та постійні коригування документації. Лише одне перепроектування у 2025 році коштувало киянам 20,67 млн грн. А восени 2025 року на полігон завели нового гравця – ТОВ «АРІС-КОМ», виділивши йому 140,17 млн грн на чергове коригування реконструкції.
Якщо скласти лише найбільші будівельні договори та супутні витрати з 2020 по 2025 рік, полігон уже освоїв близько 2,5 млрд грн. Разом із новою липневою закупівлею на 1,02 млрд грн загальна вартість цієї нескінченної реконструкції перевищує 3,5 млрд грн. За такі колосальні кошти Київ міг би побудувати сучасний сміттєпереробний завод. Замість цього гроші роками закопують у Підгірцях.
Мільярд знову йде у знайоме коло: що пов’язує нового фаворита зі старими королями полігону
У новому тендері на реконструкцію полігону №5 очікуваною вартістю понад 1,02 млрд грн жодної конкуренції не виникло. Єдиним учасником і, відповідно, переможцем стало ТОВ «АРІС-КОМ» з ціновою пропозицією 970 562 789,68 грн.
ТОВ «АРІС-КОМ» зареєстрували у червні 2016 року зі скромним статутним капіталом у 100 тис. грн. Основний КВЕД компанії станом на 2026 рік – неспеціалізована гуртова торгівля, хоча серед додаткових видів діяльності є широкий перелік будівельних робіт. За даними Опендатабот, 99% фірми належать Миколі Хруставчуку, який є кінцевим бенефіціаром, а 1% – Володимиру Мірчевському. При цьому виторг компанії за весь 2025 рік становив лише близько 13,7 млн грн.
Проте буквально за 2025-2026 роки портфель державних замовлень фірми розрісся у геометричній прогресії. Окрім перших 140,17 млн грн на полігоні в Підгірцях, «АРІС-КОМ» отримав підряди у Чернівцях на 18,65 млн та 76,7 млн грн, а в липні 2026 року вхопив договір на 347,28 млн грн на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації. Там ситуація розгорталася за аналогічним сценарієм: «АРІС-КОМ» знову виявився єдиним учасником, а журналісти звернули увагу на кошторис, де спеціальний бетон і доставка ґрунту виявилися приблизно на 15% дорожчими за порівнянні контракти.
Ба більше, перший захід компанії на полігон №5 у 2025 році зацікавив Держаудитслужбу. Під час моніторингу аудитори ставили прямі запитання щодо наявності техніки та фінансової звітності, а також зафіксували порушення з боку замовника: «Київспецтранс» не оприлюднив вчасно договір та додаткові угоди у машинозчитувальному форматі.
Проте найважливіше ховається у корпоративному ланцюзі, який пов’язує нового бенефіціара зі старими фаворитами сміттєвих мільярдів. Нинішній власник «АРІС-КОМ» Микола Хруставчук до липня 2020 року був бенефіціаром ТОВ «Віртум Строй». А ця фірма – давній знайомий Антимонопольного комітету України. У вересні 2021 року АМКУ оштрафував «Віртум Строй» та ТОВ «Хозхімсервіс» на понад 50 млн грн за тендерні змови, а в серпні 2023 року Комітет повторно визнав їх винними у змовах ще на 11 закупівлях. Нагадаємо: саме «Хозхімсервіс» був першим великим підрядником Підгірців, який у 2020-2021 роках освоїв тут понад 529 млн грн.
Далі сміттєву естафету перехопило ТОВ «Промін Буд Сервіс», забравши у 2023-2025 роках контрактів на понад 1,4 млрд грн. І тут коло знову замикається: у жовтні 2024 року АМКУ наклав на «Хозхімсервіс» та «Промін Буд Сервіс» штраф понад 103 млн грн за чергову тендерну змову. У рішенні йдеться про взаємозв’язок компаній, вхід в аукціон з однієї IP-адреси, синхронність дій, однакові властивості електронних файлів, сталі господарські відносини, фінансову допомогу та комунікацію між учасниками.
Формально та юридично ця історія не доводить наявності змови в нинішньому липневому тендері, і стверджувати таке щодо «АРІС-КОМ» було б некоректно. Проте факти складаються у промовисту картинку. Мільярдні контракти полігону №5 роками мігрують між вузьким колом пов’язаних суб’єктів: від «Хозхімсервісу» до «Промін Буд Сервісу», а тепер – до «АРІС-КОМ», власник якого історично переплітається з тими самими фігурантами рішень АМКУ.
Понад 31 млн грн переплати на двох позиціях: що заховали у мільярдному кошторисі
Перша позиція, яка явно не демонструє схильності до економії, – обсадна труба зовнішнім діаметром 820 мм із товщиною стінки 12 мм. У кошторисі передбачено 61 метр такої труби за ціною 175 875,30 грн за метр. Загалом на неї заклали понад 10,73 млн грн. Для порівняння, на ринку сталева труба 820×12 мм пропонується по 5 868,33 грн за метр. 5,87 тисячі проти 175,88 тисячі гривень за метр. Різниця становить близько 170 тисяч гривень на одному метрі. Закладена в кошторис ціна майже у 30 разів вища за ціну знайденої ринкової пропозиції. Якщо перенести ринкову ціну на передбачені кошторисом 61 метр, отримаємо близько 358 тис. грн. У кошторисі ж на цей самий метраж стоїть 10,73 млн грн. Ціновий розрив – понад 10,37 млн гривень.
Наступна позиція виглядає ще більш разюче – дорожні плити ПД 2-9,5 розміром 2980×1480×180 мм. У кошторисі передбачили 3 832 плити за ціною 12 588,68 грн за штуку (тут і далі ціни без ПДВ). Загальна вартість позиції – понад 48,24 млн грн. Тепер подивимося на ринок. Таку дорожню плиту можна придбати за 7 204,17 грн за штуку. І ось тут цифри стають особливо красномовними. У кошторисі – 12 588,68 грн, на ринку – 7 204,17 грн. Різниця – 5 384,51 грн на кожній плиті, тобто кошторисна ціна приблизно на 75% вища за знайдену ринкову. А тепер помножимо цю різницю на 3 832 плити. За ринковою ціною весь заявлений обсяг обійшовся б приблизно у 27,61 млн грн. Натомість у кошторис заклали 48,24 млн грн. Різниця – близько 20,63 млн гривень лише на одній позиції.
Історія з реконструкцією полігону №5 у Підгірцях давно вийшла за межі звичайного будівельного підряду й перетворилася на ілюстрацію того, як міський бюджет роками можна викачувати без жодного реального спротиву. Коли об’єкт, який мали закрити й рекультивувати ще роки тому, поглинає понад 3,5 мільярда гривень, а на черговий мільярдний торг з’являється лише один «свій» кандидат із переплатами на матеріалах у десятки мільйонів – це вже не про будівництво. Це про відпрацьований конвеєр, де змінюються лише назви підрядників у тендерній документації, а схема та фінансові апетити залишаються незмінними. І поки чиновники продовжують з року в рік закривати очі на очевидні накрутки у кошторисах та відсутність реальної конкуренції, кияни зі своїх кишень фактично оплачують вічний сміттєвий серіал, у якому єдиним справді «вражаючим» елементом залишаються підсумкові цифри в чеку.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
