Зміст:
У Києві розгорівся скандал через роботу екстреної допомоги під час повітряних тривог. Поранений стверджує, що диспетчер порадив йому чекати на відбій сигналу.
У столиці спалахнула хвиля обурення щодо роботи служб екстреної медичної допомоги під час повітряних атак. Киянин, який отримав серйозне наскрізне поранення живота внаслідок обстрілу, заявив, що диспетчер служби «103» порадив йому дочекатися завершення повітряної тривоги.
Ця історія викликала широкий резонанс, проте у Департаменті охорони здоров’я Київської міської адміністрації запевняють, що звинувачення в системних затримках виїздів не відповідають дійсності.
Що трапилося
За словами постраждалого Юрія Терещука, під час масованої атаки осколок від снаряда влучив у вікно його квартири і спричинив наскрізне поранення живота.
Чоловік розповів, що відразу втратив значну кількість крові і двічі телефонував до служби швидкої допомоги.
«Я детально пояснив, що трапилося, благаючи надіслати бригаду терміново, бо я стікаю кров’ю. У відповідь почув: “Ваш виклик зафіксовано, але чекайте на відбій повітряної тривоги”», — поділився він.
Згодом, за його словами, державна бригада приїхала, надала невідкладну допомогу та стабілізувала стан потерпілого.
Коментарі медиків
У Міністерстві охорони здоров’я наголошують: сама настанова повітряної тривоги не є автоматичною перешкодою для виїзду швидкої допомоги.
Разом з тим, існують важливі уточнення:
- виклики під час повітряних атак реєструються і обробляються;
- бригади продовжують роботу у звичайному режимі;
- медичні команди можуть тимчасово перечекати в укритті, якщо існує безпосередня загроза їхньому життю.
«Виклики під час атак приймаються в обов’язковому порядку і бригади виїжджають. Проте коли є пряма загроза життю медиків, вони мають право перечекати небезпеку в укритті», — пояснюють у службі екстреної допомоги.
Позиція міської адміністрації
У Департаменті охорони здоров’я Київської міської адміністрації заявили, що повідомлення про нібито несвоєчасне надання допомоги під час тривог не відображають реальну роботу системи.
У відомстві підкреслили, що з початку повномасштабного вторгнення екстрена медична допомога в Києві функціонує безперервно.
Щоденно в місті чергують:
- 130 бригад швидкої допомоги;
- декілька десятків диспетчерів;
- команди медицини катастроф.
«Департамент закликає не поширювати неперевірені твердження, які можуть дискредитувати роботу медиків, що щодня рятують життя киян у надскладних умовах», — йдеться в офіційній заяві.
Статистика роботи екстрених служб під час війни
У міській адміністрації навели підсумки роботи екстрених служб з початку широкомасштабної війни.
З 24 лютого 2022 року до 17 червня 2026 року бригади:
- здійснили 4 687 виїздів на місця обстрілів;
- працювали на 1 687 локаціях;
- надали допомогу 2 501 постраждалому;
- врятували 192 дітей.
Лише в червні 2026 року, станом на 17 червня:
- медики працювали на 102 локаціях;
- залучили 148 бригад;
- надали допомогу 102 постраждалим.
Де є проблеми в системі
Експерти відзначають, що робота «швидкої» під час масованих обстрілів — це постійний баланс між двома пріоритетами:
- невідкладним порятунком поранених;
- захистом життя й безпеки самих медиків.
Якщо бригада потрапить під повторний удар, це може призвести до ще більших втрат серед постраждалих і персоналу.
Сам Юрій, попри пережитий інцидент, зазначив, що не звинувачує лікарів, які згодом врятували йому життя. Водночас він вважає, що протоколи роботи швидкої у воєнний час потребують доопрацювання.
На цьому тлі у Міністерстві охорони здоров’я вже анонсували створення спеціалізованих бригад медицини катастроф, які проходитимуть окрему підготовку для роботи безпосередньо в зонах масованих ударів.
Створено за матеріалами: 44.ua