1 жовтня відбулося перше засідання Робочої групи зі смартспеціалізації Київщини під керівництвом заступниці голови Київської обласної державної адміністрації Наталії Гаватюк. Під час зустрічі учасники обговорили сучасні підходи до інноваційного розвитку області та визначили ключові кроки для посилення співпраці у цьому напрямку.
У роботі взяли участь представники Київської облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, бізнесу, наукових кіл, громадських організацій та експертного середовища. Головний акцент був зроблений не лише на стратегічних засадах, а й на практичних можливостях розвитку інновацій на території регіону.
Так, експерти ГО «Український інститут міжнародної політики» Надія Афанасьєва та Ростислав Томенчук із Спільного дослідницького центру Єврокомісії (JRC) поділилися баченням смартспеціалізації Київщини у контексті євроінтеграції.
Про інноваційний та інтелектуальний потенціал регіону розповіла начальниця відділу аналізу інноваційних показників та патентної інформації УКРНОІВІ Алла Іващенко. Вона зосередила увагу на важливості розвитку інноваційних досліджень та захисту інтелектуальної власності.
Олексій Фраєр, завідувач відділу підтримки академічних стартапів Київського академічного університету, розповів, як перетворювати наукові розробки на комерційно успішні продукти. Він відзначив ключову роль наукового парку «Академ.сіті» у цьому процесі.
Начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Бучанської міської ради Тетяна Ліпінська підкреслила значення громад у формуванні інноваційного клімату регіону та розвитку стартапів.
Ольга Соколова, начальниця відділу промислової та кластерної політики Департаменту економіки Київської облдержадміністрації, прозвітувала про поточний стан впровадження смарт-спеціалізації та узагальнила подальші кроки для розвитку інноваційної інфраструктури області.
Стратегія розвитку Київської області на 2021–2027 роки визначає чотири пріоритетні напрямки смартспеціалізації. Це розробка інноваційних харчових продуктів із покращеними споживчими властивостями, зокрема функціональної їжі; впровадження енергоефективних рішень на основі відновлюваних джерел енергії; створення інноваційної продукції для будівництва, дизайну і побуту; а також розвиток біоактивних речовин і фармацевтичних препаратів для охорони здоров’я.
За підсумками засідання учасники окреслили наступні етапи роботи з розвитку інновацій та визначили пріоритетні напрями співпраці між науковцями, підприємцями, громадами та органами влади. Така взаємодія має сприяти втіленню перспективних ідей та розробок у конкретні проєкти, які позитивно вплинуть на розвиток регіону.
