У столиці винив резонанс довкола роботи екстреної медичної допомоги після розповіді місцевого мешканця, який зазнав важкого поранення під час обстрілу. За словами постраждалого, звернувшись на номер «103», він отримав рекомендацію зачекати на завершення повітряної тривоги. Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Івана Воробйова.
Киянин Юрій Терещук показав журналістам уламок шрапнелі, що потрапив у його помешкання під час атаки. За його словами, боєприпас розірвався неподалік дому, уламки пробили вікно й залетіли всередину квартири. Чоловік каже, що прокинувся від гучного вибуху й спалаху, намагався переміститися в безпечніше місце кімнати, проте хвиля вибуху миттєво повалила його на підлогу.
Після цього він відчув сильний удар у живіт. Побачивши кров, Юрій самотужки тимчасово зупинив кровотечу підручними засобами і почав телефонувати в екстрену службу.
«Перший дзвінок узагалі залишився без відповіді, телефон мовчав. Коли набрав вдруге, диспетчер нарешті відповіла. Я пояснив ситуацію, благаючи негайно надіслати бригаду, бо втрачаю кров. У відповідь почулося холодне: «Ваш виклик зареєстровано, але очікуйте на відбій повітряної тривоги»», — розповів Терещук.
Після цього він звернувся і до приватної клініки «Добробут». Там прийняли виклик, але повідомили, що рішення про виїзд під час обстрілу ухвалюватимуть самі медики на місці. Згодом з державної служби екстреної допомоги йому зателефонували та повідомили, що бригада виїжджає. Паралельно виїхала і приватна швидка.
Першими на місце події прибули працівники державної екстреної служби — вони надали необхідну допомогу, зупинили кровотечу та передали чоловіка до автомобіля приватної клініки для подальшої госпіталізації. Сам потерпілий, який раніше працював у медицині, вважає, що оперативне рішення про виїзд було прийняте завдяки відповідальності й професіоналізму конкретних медиків.
Діюче законодавство розподіляє звернення на номер «103» за чотирма категоріями: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Найвищий пріоритет мають критичні та екстрені виклики — туди входять тяжкі травми, поранення, інфаркти, інсульти, пологи та значні кровотечі.
Поранення Юрія Терещука кваліфікували як екстрений випадок. Разом з тим законодавство також захищає право самих працівників екстреної медичної допомоги на безпеку під час виконання обов’язків.
Завідувачка відділення екстреної медичної допомоги №1, Ольга Богдан, зазначила, що виклики під час повітряних тривог продовжують прийматися, і бригади виїжджають навіть під час сирен. Проте за наявності прямої загрози життю медичних працівників вони мають право подбати про власну безпеку.
«Виклики під час атак приймаються в обов’язковому порядку, і бригади працюють. Ми не чекаємо на відбій — робота триває. Однак якщо існує пряма загроза життю самих медиків, згідно із Законом України «Про екстрену медичну допомогу», вони першочергово повинні забезпечити власну безпеку. Якщо під час руху починається щільний обстріл, машина має право перечекати у найближчому укритті й лише потім продовжити рух. Ураховуючи тактичну ситуацію, керівник бригади самостійно приймає рішення — безпечно їхати зараз чи зачекати», — пояснила вона.
У службі екстреної допомоги визнають: під час війни медики вимушені балансувати між обов’язком швидко рятувати життя пацієнтів і необхідністю дбати про власну безпеку. З одного боку, вони — цивільні працівники, яких не можна змушувати наражатися на смертельну небезпеку; з іншого — професійні стандарти вимагають максимально оперативного реагування на критичні виклики.
Коли на місці надзвичайної події є велика кількість постраждалих, роботу організовують за спеціальним алгоритмом: перша бригада, що прибуває, виконує роль медичного координатора та взаємодіє з рятувальниками під час ліквідації наслідків інциденту.
У Державному центрі екстреної медичної допомоги підкреслюють, що сама повітряна тривога не є автоматичною підставою для припинення виїздів бригад. Медичні працівники, що працюють в умовах воєнного стану, забезпечені касками й бронежилетами. Окрім того, у прифронтових районах триває робота з розширення парку броньованих автомобілів швидкої допомоги.
Юрій Терещук наголошує, що не має претензій до медиків, які врешті-решт приїхали і надали йому допомогу. Водночас він вважає, що підходи до організації роботи екстреної меддопомоги в умовах воєнного часу потребують додаткового законодавчого врегулювання.
Міністерство охорони здоров’я повідомило про плани створити спеціалізовані бригади медицини катастроф. Передбачається, що їх комплектуватимуть фахівці, які пройдуть окрему підготовку та атестацію.
Такі підрозділи матимуть статус, близький до рятувальних сил ДСНС, і працюватимуть безпосередньо на місцях надзвичайних подій та під обстрілами. До їхнього складу планують залучати, зокрема, колишніх військових парамедиків із досвідом роботи в бойових умовах.
Фото: Freepik
Створено за матеріалами: kyivschina24.com