План енергетичної стійкості Києва вартістю понад 60 млрд гривень не отримав затвердження на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Представники центральної влади заявили, що столиця не надала повноцінного, погодженого документа, тоді як у команді мера Віталія Кличка наполягають, що такий план існує і був продемонстрований відповідним органам. Під час засідання президент різко висловився щодо відсутності ухваленого плану від міста. Про це повідомив журналіст Євген Плінський.
«…затвердили всі плани стійкості на наступний опалювальний сезон. Важливо підкреслити: Київ ще не подав план. На сьогодні крайня дата — вівторок. Будемо чекати всією державою, коли столиця, мер особисто, зможе це підписати…», — заявив глава держави.
Мер столиці відреагував на закиди і запевнив, що місто підготувало комплексний та продуманий документ.
«Сьогодні зібрали фахівців енергетичної галузі, експертів енергетичної ради столиці, лідерів депутатських фракцій Київради, щоб представити комплексний план стійкості міста, який Київ презентував на засіданні РНБО цього тижня. Центральна влада наш план не врахувала в загальному бюджеті допомоги країні містам. Бо ключове, на жаль, знову політика», — сказав Кличко.
За даними джерел, документ дійсно підготовлено і він передбачає видатки понад 60 млрд гривень. У проєкті йдеться про захист ключової інфраструктури, розвиток розподілених джерел генерації, а також заходи з забезпечення безперебійного теплопостачання і водопостачання.
Однак енергетики, які ознайомилися з текстом, зауважують, що в ньому не вистачає детальних технічних розрахунків та послідовного плану впровадження.
«Документ робили надто поспіхом, без залучення незалежних спеціалістів. Ніхто не проводив точних технічних підрахунків: що вже є, чого бракує, що можна швидко підключити, а що — відтермінувати. Без цієї роботи генератори залишаться на складах, а в квартирах киян знову буде холодно і темно», — пояснюють фахівці.
Одна з ключових проблем — відсутність постійної команди, яка системно опікувалася б питаннями енергетичної безпеки міста.
Крім того, експерти вказують на відсутність чітких рішень щодо енергопостачання лівого берега Києва, який у значній мірі залежить від великих теплоелектроцентралей.
У центральних органах влади наполягають: щоб виділяти бюджетні кошти, потрібна чітка і реалістична концепція. Натомість у мерії вважають, що столиця може опиратися насамперед на власні ресурси та резерви.
Кличко також повідомив, що Київ готує відкоригований варіант плану, який планують винести на позачергове засідання Київради для затвердження депутатами.
«Усі звинувачення щодо нібито непідготовленості плану столиці безпідставні. Проте на РНБО дали зрозуміти, що наразі Києву не надаватимуть допомоги. Тому коригуємо сформовані плани, щоб їх могла розглянути Київрада. Мета — зробити їх реалістичними. Тобто столиця має запропонувати поетапний план енергостійкості», — сказав мер.
Як зазначив журналіст Євген Плінський, суперечка між центральною владою та місцевим керівництвом щодо енергетичної стратегії триває, тоді як до початку наступного опалювального сезону залишається обмаль часу.
Заступник Міністра освіти і науки України, доктор економічних наук Юрій Вітренко розкритикував підготовлений столичною владою план стійкості, заявивши, що у нинішньому вигляді документ не може бути затверджений.
Вітренко підкреслив, що на засіданні Ради національної безпеки і оборони України столиця не представила повноцінного плану стійкості, після чого в міській владі пояснили, що документ потребує додаткового погодження.
За його словами, інші українські міста вже подали свої рішення, а Київ у визначений термін виявився не готовим.
На його думку, представлені пізніше депутатам матеріали не відповідають вимогам антикризового планування: з приблизно 50 сторінок лише 18 містять конкретні технічні заходи, решта — загальні формулювання й пояснення, які, на його переконання, не повинні бути центральною частиною документа з підготовки до складного опалювального сезону.
Вітренко також наголосив, що перекладати відповідальність за ухвалення такого документа на депутатів міськради — хибний підхід, адже мешканці довіряють місту прийняття ключових рішень у кризових ситуаціях саме меру.
Він звернув увагу на пріоритети використання міського бюджету: раніше значні суми спрямовувалися на проєкти, які не були пов’язані з модернізацією критичної інфраструктури.
Водночас у наявних планах передбачено, що до наступної зими місто має намір спрямувати понад 20 млрд гривень на відновлення критичної інфраструктури, тоді як загальна вартість плану стійкості перевищує 60 млрд гривень.
На його думку, головна проблема не в дефіциті фінансування, а в розстановці пріоритетів: підготовку до зими варто починати з забезпечення роботи критичної інфраструктури, енергетичної безпеки та базових потреб мешканців.
Раніше повідомлялося про чергове засідання оперативного штабу Ради оборони у Київській області, де розглядали ключові питання забезпечення життєдіяльності територій та готовності до надзвичайних ситуацій.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com