Зміст:
Як діяла схема з криптовалютними позиками
Злочинне угруповання працювало з 2023 року під прикриттям нібито іноземних фірм, зареєстрованих у Великій Британії та на Кіпрі. Фізичний кол-центр організатори розмістили у Дніпрі. Через вебресурси Bitcapital та Crypsee потерпілим видавали кредити у криптовалюті Tether і нараховували на них відсотки всупереч вимогам українського законодавства. Протиправну діяльність платформи Bitcapital раніше задокументував Національний банк України своїм рішенням.
Якщо позичальник погашував борг вчасно, організатори вигадували фіктивні додаткові заборгованості і переходили до шантажу. Оператори телефонували жертвам, користуючись програмами для змінення голосу та підробленими персональними даними. Над однією людиною могли одночасно працювати від двох до шести співробітників кол-центру, кожен з яких застосовував індивідуальні психологічні підходи до вразливостей конкретного потерпілого. За кожний отриманий переказ ці працівники отримували відсоток від суми.
Що таке ботоферма на майже 6 000 сім-карток
Окрім телефонного тиску, організатори застосовували скоординований кібербулінг. Для цього використовували СМС-бомбери — програми для автоматизованої масової розсилки повідомлень на певні номери, а також ботоферму, яка налічувала майже 6 000 сім-карток українських мобільних операторів. Обладнання було підключене до джерел безперебійного живлення, що дозволяло ботам продовжувати роботу навіть під час відключень електроенергії.
Боти генерували й поширювали принизливий контент з використанням фото та персональних даних потерпілих, їхніх родичів і колег. «Боржникам» безперервно надходили дзвінки з погрозами. Згодом угруповання створило власну «службу безпеки», яка координувала конспірацію, внутрішню ієрархію та відбір нових виконавців схеми.
Де провели обшуки і що вилучили
Кіберполіція проаналізувала криптогаманці, на які потерпілі переказували «відсотки», «штрафи» й «пені», а також встановила IP-адреси, звідки надходили дзвінки й погрози. За результатами цієї роботи слідчі Голосіївського управління поліції Києва під процесуальним керівництвом Голосіївської окружної прокуратури провели 44 санкціоновані обшуки в Дніпропетровській області та у столиці.
Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 80 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, готівку, чорнові записи, копії документів, печатки, 13 сім-банків і понад 5 000 сім-карток. Сім-банки — це спеціальне обладнання, яке дає змогу одночасно використовувати велику кількість сім-карток для автоматизованих дзвінків і розсилок.
Скільки людей постраждало і яке покарання загрожує підозрюваним
За попередніми даними, від цієї схеми могли постраждати понад 1 500 осіб, серед яких є військовослужбовці Збройних сил України. Сімом учасникам — серед них співорганізатор і виконавці — повідомлено про підозру за частиною 3 статті 355 Кримінального кодексу України (примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою, що завдало великої шкоди) та частиною 4 статті 189 (вимагання, що завдало майнової шкоди у особливо великих розмірах і вчинене в умовах воєнного стану).
Запобіжним заходом обрано тримання під вартою з можливістю внесення застави. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Куди звертатися потерпілим
Поліція закликає осіб, які могли постраждати від механізмів цієї схеми, звертатися до Управління протидії кіберзлочинам у Києві Департаменту кіберполіції. Зробити це можна електронною поштою на адресу kyiv@cyberpolice.gov.ua або за телефоном (044) 363 19 00.
Чому це важливо знати
Нелегальні онлайн-позики в криптовалюті обходять одразу кілька механізмів захисту, передбачених українським законодавством: відсутня ліцензія Національного банку, немає контролю за ставками та прозорих умов договору. Позичальник опиняється в залежності від сваволі колекторів, а кримінальні провадження проти організаторів такого виду діяльності часто тривають довше, ніж розслідування стандартних шахрайств. Ця справа є одним із найбільш задокументованих випадків такого типу в Україні, з урахуванням масштабу ботоферми та того, що серед потерпілих виявилися військовослужбовці.
Раніше повідомляли
Як раніше інформували, у Києві 75-річного чоловіка ошукали на 64 тисячі гривень шахраї, які за допомогою SIP-телефонії видавали себе за працівників банку. Підозрюваному загрожує до восьми років ув’язнення.
Також повідомлялося про справу, в якій двоє працівників «Ощадбанку» у Києві викрали з рахунку померлого клієнта 65 тисяч доларів. У тому розслідуванні теж брала участь кіберполіція, оскільки фігурувало несанкціоноване втручання в базу даних фінансової установи.
Створено за матеріалами: kyiv.news