Зміст:
На посаді в органах місцевого самоврядування зазвичай чекають паперову рутину та скромну зарплату з бюджету. Але в Борисполі економічні закони працюють за власною, доволі своєрідною логікою.
Офіційна декларація секретаря Бориспільської міської ради та в.о. міського голови Владислава Байчаса засвідчила десятки земельних ділянок, елітні автомобілі, мільйони гривень та валюти готівкою. Усе це задокументовано, відкрито і легально.
Постає лише одне питання: як скромні офіційні доходи поєднуються з такими вражаючими активами? Відповідь шукаємо у традиційній рубриці «Політика без фільтрів».
Земельний магніт та нерухомість площею з торговельний центр
Справжнім феноменом у фінансовому звіті родини стає земельний банк.
Поки пересічні українці роками оформлюють стандартні сотки, родина Байчасів володіє десятками земельних ділянок на території Бориспільського району – у Горі, Процеві, Сошникові та Старому.
Абсолютний рекорд припав на 2024 рік. Тоді на Владислава Байчаса та його дружину оформили одразу 16 нових ділянок по 2500 м² кожна.
Земельний бум у родині стався буквально за кілька днів. 10 січня 2024 року 8 ділянок записали на самого Владислава Байчаса. Уже 15 січня ще 8 оформили на його дружину Наталію.
У підсумку лише за два дні подружжя збагатилося на 4 гектари – 40 тисяч квадратних метрів нової землі.
Нерухомість не відстає від земельної власності. У центрі уваги – величезний маєток у селі Гора площею 864 м². До цього додаються ще кілька наділів, придбаних раніше, ще один житловий будинок на 248 «квадратів», два будинки відпочинку, квартира, офіс, нежитлова будівля у Феодосії (Крим) та об’єкт незавершеного будівництва у с. Гора.
Цікаво, що вартість низки об’єктів, зокрема нової землі, на момент набуття права власності в документі просто не вказана. Це сухий факт із реєстру.
Преміальний автопарк та дорогий арсенал
Транспортний парк родини заслуговує на окрему увагу.
У жовтні 2024 року дружина очільника міста Наталія Байчас стала власницею свіжого преміум-кросовера BMW X6 xDrive30d 2023 року випуску. Задекларована вартість покупки – 2,9 мільйона гривень.
Сам керівник Борисполя надає перевагу свіжому Volkswagen Touareg 2024 року. Втім, юридично цей автомобіль орендує ТОВ «Найс-Тауер» – компанія, співвласницею та бенефіціаром якої є його дружина.
Окрім елітного транспорту та причепа, посадовець захоплюється дорогою зброєю. У вересні 2025 року його арсенал поповнився мисливським карабіном Blaser R8 за 120 тисяч гривень, який додався до раніше задекларованих одиниць.
Зарплати у тисячах, заощадження у мільйонах
Усі корпоративні права в родині наразі зосереджені в руках дружини. Наталія Байчас є співвласницею трьох компаній – ТОВ «Ніна-Плюс», ТОВ «НАЙС», ТОВ «НАЙС-ТАУЕР» – та їхнім кінцевим бенефіціаром.
Тут і виникає найцікавіший парадокс цієї історії.
За весь 2025 рік офіційна заробітна плата Владислава Байчаса у виконкомі склала 616 189 гривень, тобто близько 50 тисяч на місяць. Ще 480 тисяч гривень надійшло від відчуження рухомого майна, 12 тисяч – від надання в оренду майна ймовірно кумі Міщенко Т.В., «інше додаткове благо» від ТОВ «Ресайклінг парк Коржі» у сумі 10,2 тисячі гривень та 3,5 тисячі гривень виплати від Київської облради.
Дружина задекларувала 167 913 гривень зарплати та дивіденди у розмірі 381 500 гривень від ТОВ «Найс».
Проте задекларовані готівкові збереження змушують поглянути на ці доходи під іншим кутом.
У Владислава Байчаса «лежить» готівкою 2 мільйони гривень, 15 тисяч доларів та 4 тисячі євро.
Дружина зберігає 7,5 мільйона гривень, 17 тисяч доларів та 6 тисяч євро.
У підсумку – понад 9,5 мільйона гривень, 32 тисячі доларів та 10 тисяч євро просто «на руках», не рахуючи коштів та валюти на рахунках у «ПриватБанку».
Як такі цифри у графі офіційних доходів за рік перетворюються на мільйонні готівкові заощадження та покупки гектарів землі за декілька днів, залишається відкритим питанням.
Політична виживаність та контроль над містом
Фінансовий масштаб родини нерозривно пов’язаний із минулим та політичною вагою керманича.
Владислав Байчас демонструє унікальну здатність утримуватися у владних кабінетах за будь-якого політичного клімату.
У 2007 році він починав помічником нардепа від «БЮТ» Сергія Міщенка – за інформацією, Байчас є кумом Міщенка. Але вже у 2010 році кардинально змінив орієнтири, очоливши Бориспільську райраду від «Партії регіонів».
Після Революції Гідності посадовець пішов у відставку. Проте у 2015 році повернувся в те саме крісло вже під прапорами «Солідарності».
На місцевих виборах 2020 року Байчас балотувався від «Слуги народу», отримавши підтримку навіть ідеологічних опонентів з «ОПЗЖ» та «Батьківщини».
Прізвище Байчаса набуло розголосу через скандальне ДТП 2010 року за участю його 18-річного сина Дмитра, унаслідок якого постраждала водійка іншого авто. Відомо, що син політика працює прокурором у Київській міській прокуратурі №10.
У медіа повідомляли, що бізнес-активи посадовця були нерозривно пов’язані з аеропортом «Бориспіль». Із 1995 року він очолює ТОВ «Найс», яке постачало бензин і вважалося паливним монополістом летовища. Сьогодні співвласниками компанії є його дружина, батько та родичка екснардепа Міщенка. З іменем Байчаса також пов’язують нафтобазу ВАТ «Євронафтопродукт», мережу місцевих АЗС та підприємства ФГ «Кальне» і ПП «Дніпро». Журналісти неодноразово фіксували інтерес його оточення до компанії «Аеропорт паркінг», яка без конкурсу отримала контроль над парковками біля терміналів.
За повідомленнями у пресі, у 90-х роках Байчас разом із братом займався перевезеннями в аеропорту. У медіа фігурувала інформація про ймовірну причетність до сумнівних схем із багажем та контрабандою, проте сам посадовець називав це вигадками опонентів. Будучи колишнім боксером, він публічно зізнавався, що в ті часи самостійно розв’язував проблеми та захищав свій бізнес.
У 2023 році, після мобілізації мера Володимира Борисенка, у владних кабінетах міста розгорнулася жорстка кулуарна боротьба. Попри те, що мер залишив розпорядження на свого заступника Віталія Горкуна, міська рада підтримала передачу повноважень секретарю Владиславу Байчасу.
Інформаційний простір тоді вибухнув гострими заявами політичних опонентів, згадками про минуле посадовця у «Партії регіонів» та публікаціями щодо земельних питань і парковок біля аеропорту «Бориспіль».
Сам Байчас усі закиди щодо «захоплення влади» відкидав, наполягаючи на абсолютній законності рішень та відсутності будь-яких кримінальних підозр чи судових вироків щодо нього.
Справжнім політичним майстер-класом стала ситуація 5 вересня 2025 року.
Владислав Байчас, публічно поскаржившись на шалений тиск і критику, особисто подав заяву про дострокове припинення своїх повноважень секретаря. Результат таємного голосування виявився блискучим: жодного голосу за відставку і 15 депутатів виступили проти.
Таким чином, ця офіційна процедура лише легітимізувала та посилила його позиції, юридично закріпила статус-кво та довела беззаперечний контроль над депутатським корпусом.
Унікальність Владислава Байчаса полягає не просто в кількості нулів у декларації, а у віртуозному вмінні політичного виживання.
Його земельні володіння, придбання елітного транспорту та наявність майже десяти мільйонів гривень готівки офіційно внесені до реєстру, а отже, не є злочином до моменту доведення протилежного в суді.
Водночас міська громада спостерігає класичний кейс, коли посадовець із невеликим офіційним доходом веде спосіб життя мільйонера, одночасно цементуючи свій контроль над місцевими депутатами.
Цей кейс показує, як працює локальна політика на Київщині, де багаторічні зв’язки, контроль над ресурсами та політична мімікрія залишаються найважливішим капіталом, який гарантує недоторканність.
І доки «математикою» статків посадовців області предметно не зацікавляться правоохоронні та антикорупційні органи, парадокс у деклараціях політиків залишатиметься незмінним, генеруючи нові гектари та мільйони у щорічних звітах.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
