Під час чергового обстрілу столиці постраждала унікальна пам’ятка архітектури на сучасному бульварі Тараса Шевченка, 4 — колишній готель «Санкт-Петербург». Іронія та трагізм долі в тому, що будівля з такою назвою вже вдруге за останнє століття зазнає руйнувань від російської зброї. Про це повідомив місцевий активіст Дмитро Перов.
Історик Антон Короб зафіксував нові ушкодження та нагадав про багатошаровий, майже детективний історичний бекграунд цієї локації.
Прибуткову будівлю готелю було зведено у 1901 році.
- Автори та замовники: проєкт розробив відомий цивільний інженер Йосип Зекцер, а замовником будівництва виступив київський адвокат Григорій Богров.
- Слід в історії: саме син замовника, Дмитро Богров, увійшов у світову історію. 1 вересня 1911 року в київському оперному театрі він здійснив смертельний замах на тодішнього голову Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна.
Нинішні руйнування фактично повторюють трагедію столітньої давнини:
- Перший погром (1918): у січні 1918 року, всього за 17 років після зведення, готель зазнав серйозних пошкоджень. До міста підійшли більшовицькі загони Михайла Муравйова, які влаштували жорстокий артилерійський обстріл центру Києва — один із далекобійних снарядів влучив прямо в будівлю.
- Другий погром: історія повторилася — російська зброя знову нищить архітектурну спадщину міста.
Мало хто знає, але земельна ділянка під готелем має значно давнішу історію. Первісно вона належала визначному представнику польської національної громади Києва — Людвігу Горецькому, який очолював дерматологічну клініку університету святого Володимира.
У 1874 році за проєктом архітектора Олександра Шілле у дворі збудували вишуканий двоповерховий особняк у стилі історизм. Цей старіший будинок і сьогодні ховається всередині кварталу, і під час останнього обстрілу він теж зазнав пошкоджень.
Головний фасад колишнього готелю «Санкт-Петербург» офіційно перебуває під державною охороною — він має статус пам’ятки архітектури (Наказ Міністерства культури від 04.09.23 № 474, охоронний № 3211-Кв). Натомість будівля у дворі, поважніша за віком і пов’язана з лікарем Горецьким, досі не отримала охоронного статусу, що ускладнює її відновлення та ставить під загрозу збереження.
Повідомляли також, що після російського обстрілу Національна кіностудія імені Олександра Довженка змогла зберегти одну з найцінніших частин своєї спадщини — архів приблизно з 600 фільмів, значна частина яких досі існує лише на плівці. Сховище кіноплівок розташоване всього за кілька метрів від місця влучання. Вибухова хвиля вибила вікна та двері, однак сама колекція дивом залишилася неушкодженою.
Фото: Дмитро Перов, ДСНС
Створено за матеріалами: kyivschina24.com