Росія вперше застосувала по Києву ракету «Іскандер-1000»

Росія влітку вперше застосувала модернізовану балістичну ракету 9М723-2 під час одного з комбінованих ракетних ударів по Києву. У відкритих джерелах це озброєння отримало умовну назву «Іскандер-1000». Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

За даними української розвідки, ракета 9М723-2 входить до складу комплексу «Бора-М». Головна відмінність оновленої версії — збільшений двигун. Через це зросли й розміри пускової установки.

Саме таке рішення дозволило розширити дальність ураження цілей. Нова ракета долає до 550 км, тоді як попередня модифікація 9М723-1 має дальність лише близько 390 км. При цьому решта конструкції залишилася без змін порівняно з базовою моделлю 9М723.

У ГУР також зазначили: останніми місяцями Росія значно частіше застосовує балістичні ракети під час атак на Україну.

«Те, що такі удари відбуваються переважно вночі, а час підльоту балістики до української столиці становить лише кілька хвилин, свідчить про їх суто терористичний характер. Така тактика націлена на залякування українців, примус до миру будь-якою ціною, а не на справедливих для України та цивілізованого світу умовах», — йдеться в повідомленні ГУР.

З чого складається російський «Іскандер»

Українська розвідка окремо оприлюднила дані про компонентну базу балістичних ракет 9М723, які застосовують у складі ОТРК «Іскандер-М».

Згідно з інформацією ГУР, російська ракета досі значною мірою залежить від іноземних деталей. Із 140 оприлюднених компонентів лише приблизно чверть виробляють підприємства РФ.

Найбільшу частку компонентів — 63 — становлять деталі американського походження. Ще вісім виробляють у Швейцарії, стільки ж — у Білорусі. По чотири компоненти надходять із Німеччини та Тайваню, три — з Китаю.

Окремо в ГУР дослідили систему наведення ракети. Йдеться про блок, що обробляє польотну інформацію від лазерного гіроскопа.

У цьому вузлі з 43 компонентів лише п’ять виготовлені в Росії. Серед найважливіших елементів — мікропроцесора, ПЛІС, пам’яті, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів — переважає продукція американських і тайванських виробників.

У переліку, який навела українська розвідка, фігурують компанії DM&P Electronics, Xilinx (входить до AMD), Atmel (належить Microchip Technology), Winbond Electronics, Micron Technology та Analog Devices.

У ГУР переконані: саме ці компанії повинні стати одним із головних пріоритетів санкційної політики. Розвідники також наголошують — нинішня ситуація демонструє серйозну проблему з протидією масованим балістичним атакам. Жодна країна поки не здатна забезпечити достатню кількість засобів для перехоплення десятків ракет, які Росія здатна запустити протягом однієї ночі.

Фото: з відкритих джерел

Створено за матеріалами: kyivschina24.com

Гончаренко Олександр

Народився у 1981 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у друкованих виданнях, де спеціалізувався на політичній аналітиці та суспільних темах. Має понад 15 років досвіду в медіа.
З 2025 року очолює редакцію lybid34.kiev.ua, розвиває сайт як сучасний майданчик для якісних новин столиці та Київської області. Прихильник прозорої журналістики, фактчекінгу та відкритості до читачів.