Зміст:
Чому саме Київ першим в імперії запровадив електричний трамвай
Кінний трамвай — конка — з’явився в Києві 1891 року, але вже за рік розпочали його електрифікацію. Головною причиною став рельєф міста: коні не могли надійно тягнути вагони на крутих узвозах. Саме тому інженер Аманд Струве, який споруджував конку, обрав електричну тягу для найскладніших ділянок. Першою складною ділянкою став Олександрівський узвіз (нині Володимирський), що з’єднує Поділ із верхньою частиною міста.
13 червня 1892 року перші пасажири поїхали електричним трамваєм уздовж лінії від Контрактової площі через Поштову до Європейської. Це була перша в Російській імперії електрична трамвайна мережа і третя в Східній Європі після Будапешта та Праги. Київ випередив за цим показником Москву, Петербург і Львів.
Рекорди й перша швидкісна лінія СРСР
Мережа трамвайних колій швидко розросталася: за близько двадцять років їх загальна довжина сягнула приблизно 180 кілометрів, охопивши практично всі райони міста та приміські напрямки — зокрема лінію на Пущу-Водицю, одну з найстаріших, що дійшла до сьогодні.
Кульмінацією став 1978 рік: 30 грудня в Києві відкрили першу в Радянському Союзі лінію швидкісного трамвая — на Борщагівку. Цей наземний «легкий метрополітен» й досі є важливим транспортним каркасом для великих житлових масивів, населення яких можна порівняти з містами обласного значення.
Маршрути-привиди: що зникло з мапи Києва
Історія трамвая — це також історія втрат і змін. Ще 1918 року перестала існувати мальовнича Лук’янівсько-Кирилівська лінія, яку кияни охрестили «Київською Швейцарією». Колись ходив трамвай і вулицею Круглоуніверситетською, і вулицею Грушевського в центрі — сьогодні це здається неймовірним. У 1978-му, разом з відкриттям швидкісного трамвая, демонтували найстарішу лінію на Володимирському узвозі, що працювала майже вісім десятиліть.
Один із резонансних демонтажів відбувся 2011 року: під час будівництва транспортної розв’язки в зоні станції метро «Дніпро» прибрали трамвайну лінію вздовж набережної. Саме ця лінія згодом надихнула краєзнавця Кирила Степанця на створення відео про київський трамвай.
Чи варто відновлювати трамвай
Прихильники електротранспорту наводять вагомі аргументи: трамвай — екологічний вид транспорту, він не забруднює повітря, за пропускною спроможністю наближається до метро, але значно дешевший у будівництві й експлуатації. У порівнянні з автобусом трамвай краще долає київський рельєф, його легко подовжувати додаванням вагонів, і він ефективно інтегрується з метро та міською електричкою. Цікаво, що критика скорочення трамвайної мережі звучала ще у 1937 році від письменників Іллі Ільфа та Євгена Петрова, які наводили приклади західних міст.
Чому це важливо знати
Трамвай — це не експонат музею, а повсякденний транспорт, від якого залежать великі житлові масиви: Борщагівка, Троєщина, ДВРЗ, Дарниця. Кожен демонтований кілометр колій — це втрата доступного й місткого сполучення, що потім часто намагаються компенсувати маршрутками й автобусами. Розуміння історії київського трамвая дозволяє об’єктивно оцінювати нинішні рішення влади щодо розвитку міської інфраструктури та бачити, що варто зберегти, а що ризикує бути втраченим назавжди.
Раніше ми писали
Раніше повідомляли, що на правобережжі Києва електротранспорт частково дублюють десятки автобусних маршрутів. Також писали про ремонт трамвайних колій на Кирилівській — найдавнішому маршруті міста, а також про зміни у русі трамваїв на Бориспільській.
Окремо розповідали про важливість модернізації київських трамваїв в умовах обмежених ресурсів, про те, скільки одиниць громадського транспорту столиці одночасно перебуває в ремонті, а також показували святкову поїздку ретро-трамваєм «1892» вулицями Подолу.
Створено за матеріалами: kyiv.news