Автор Олександр 
Зміст:
Як болото перетворилося на найбільше озеро Києва
На довоєнних картах Києва 1930-х років там, де зараз розташоване Алмазне, позначене лише заболочене урочище між селом Троєщина та болотом Колпито. До 1970-х років місцеві мешканці добували тут торф, тому й прилипла назва Торфяник. Навіть супутниковий знімок 1968 року показує звичну заболочену низину — жодного натяку на майбутнє озеро.
Формування водойми розпочалося на початку 1980-х років. Будівельникам знадобився пісок для намиву території під житловий масив Троєщина, яку постійно затоплювало під час весняних розливів Дніпра та Десни. Улоговину обрали джерелом сировини — і поступово вона перетворилася на озеро. У 1981 році водойми ще не було зовсім, у 1982-му з’явилися перші контури майбутнього озера, а фінальних розмірів воно набуло лише у 1989 році.
Цікавий факт: назва «Троєщина» історично закріпилася не зовсім коректно. Житловий масив звели на місці колишнього села Вигурівщина, тоді як справжня Троєщина розташовувалася трохи північніше й західніше. На деяких старих картах навіть зустрічається подвійна назва — «ВигурівщинаТроєщина».
Чому Алмазне цвіте і чому піднявся рівень води
Назву своя озеро отримало через сусідство з колишнім банкнотно-монетним двором Нацбанку «Алмаз» — ця назва досі закріплена за найближчою зупинкою громадського транспорту. Алмазне залишається найбільшою водоймою столиці: площа сягає приблизно 1,7 квадратних кілометрів, а максимальна глибина досягає 20 метрів. Дно різко йде вниз уже за кілька метрів від берега, тому очерет і рогіз тут практично не ростуть — натомість на берегах трапляються дерева, що стоять прямо у воді.
Через відсутність конкуренції з боку водної рослинності Алмазне щороку в липні-вересні активно цвіте — розростаються синьо-зелені водорості. Проте у 2025-2026 роках спостерігачі помітили менш інтенсивне цвітіння. Зате рівень води піднявся приблизно на пів метра: трубу, через яку вода стікала до сусідньої водойми, хтось перекрив мішками з піском.
Вирлиця і Тягле — озера, народжені кар’єрами
Кілометрів кілька південніше, поблизу станції метро «Харківська», розташоване озеро Вирлиця. Раніше тут існувало невелике заплавне озерце, але свого нинішнього вигляду водойма набула в середині 1980-х років. Саме тоді неподалік будували сміттєспалювальний завод «Енергія», для якого добували ґрунт. Площа Вирлиці сягає близько 1,2 квадратних кілометрів — це третя за розміром водойма Києва.
Поруч знаходиться озеро Тягле — друге за площею в столиці (приблизно 1,5 квадратних кілометрів з урахуванням заростей очерету) і надзвичайно глибоке — понад 20 метрів. Вода тут каламутна, а береги вкриті сміттям. Ймовірна причина поганого стану водойми — сусідство Бортницької станції аерації. Відстійники розташовані лише за 200-300 метрів від берега та на 10 метрів вище рівня води, тому забруднення може просочуватися через підземні води.
Заплавне і Вітовець — найменш відомі озера Києва
Озеро Заплавне лежить у заплаві Дніпра й помітно чистіше за сусідні водойми — воно проточне, оскільки струмок з’єднує його з озером Вітовець. Площа Заплавного становить 0,72 квадратних кілометрів. Вітовець розташований практично на межі офіційної території Києва, тому залишається найменш відомим із великих озер столиці, хоча за площею (0,88 квадратних кілометрів) перевищує Заплавне. На Вітовці й досі триває промисловий видобуток піску.
Чому це важливо знати
Історія великих озер Києва — це фактично історія намивних масивів: Троєщини, Осокорків та інших районів, які зводили на піску, добутому із заплавних улоговин. Без цього видобутку значна частина сучасних житлових масивів столиці просто не мала б під собою твердої основи.
Створено за матеріалами: kyiv.news