Автор Олександр 
Зміст:
Пастка для інстинкту: чому тут програють майже всі
Уявіть садівника весною. Грошей у нього обмаль, проте він все одно витрачається на насіння й добрива. Минають тижні — грядка порожня, гаманець теж. Але восени приходить урожай, який окуповує всі витрати в кілька разів.
Науковці підготували для учасників експерименту саме таку пастку. Завдання здавалося простим: набрати максимум очків. Однак виграшна тактика вимагала спершу свідомо погодитися на невеликі втрати — тільки після цього відкривався шлях до значно більшого виграшу. Такий підхід іде наперекір одному з найміцніших людських інстинктів: уникати втрат прямо зараз, навіть якщо завтра це вийде дорожче.
Коли за партою сидить робот
У дослідженні взяли участь 1155 осіб. Їх поділили на групи, які навчалися одна від одної протягом кількох «поколінь»: кожне нове покоління бачило рішення попереднього та могло взяти його собі за приклад.
Частина груп складалася виключно з людей. В інші ж із самого початку додали штучний інтелект — алгоритм, який заздалегідь пройшов таке саме завдання методом спроб і помилок та самотужки віднайшов найвигідніший підхід. Далі дослідники просто спостерігали: чи підхоплять люди хід, якого їх ніхто не навчав, чи передадуть його далі, і чи протримається він тривалий час.
Учні копіюють переможця
Тут проявився простий людський механізм, знайомий кожному, хто хоч раз навчався в майстра: підмайстер на кухні не дивиться на всіх кухарів одразу, а обирає того, чия страва вийшла найсмачнішою, — і повторює саме його дії. Учасники експерименту чинили аналогічно: обираючи, у кого перейняти досвід, вони майже завжди наслідували того, хто на попередньому етапі набрав найбільше очків. І байдуже, ким був цей лідер — людиною чи штучним інтелектом.
Дев’ять груп із п’ятнадцяти запам’ятали урок машини
Результати вийшли досить показовими. Серед 600 учасників, які грали виключно в компанії інших людей, найвигіднішу стратегію самостійно відкрила лише одна особа. По суті — майже ніхто.
А в групах, де на старті вже був штучний інтелект, картина зовсім інша: тактика, яку відкрила машина, прижилася й передавалася від покоління до покоління у дев’яти з п’ятнадцяти груп — наче естафетна паличка, яку жоден бігун не впустив.
Подібний випадок, коли рішення ШІ дивувало навіть фахівців, уже траплявся раніше — хід 37 штучного інтелекту AlphaGo у поєдинку проти чемпіона світу з го Лі Седоля багато хто називав ходом, до якого людина ніколи б не додумалась.
Що це означає для людства
«Людська культурна еволюція тримається на тому, що знання передається через багатьох людей і поколінь», — пояснює провідний автор дослідження Левін Брінкманн (Levin Brinkmann) із Центру «Люди та машини» при Інституті Макса Планка з розвитку людини. Дослідники хотіли з’ясувати: якщо машини відкривають нові стратегії, чи можуть ці відкриття теж стати частиною людських знань, які передаються далі.
Разом з командою над дослідженням працював співавтор Томас Айзенманн (Thomas Eisenmann), також дослідник Центру «Люди та машини». За його словами, відкриття ШІ, які людина здатна зрозуміти, можуть допомогти людям опановувати нові навички та розширювати культурний репертуар, а не лише посилювати нашу залежність від технологій.
У цій співпраці також брали участь науковці з Тулузької школи економіки та Університету Гумбольдта в Берліні.
Автори дослідження пропонують назвати це явище «машинною культурою» — станом, коли люди й машини стають частиною одного культурного процесу: кожна сторона час від часу відкриває щось нове, а інша — підхоплює й розвиває це далі. Досі великі мовні моделі здебільшого навчалися на людських текстах. Тепер напрямок може бути й зворотним.
Чому це важливо знати
Це не просто цікавий факт про лабораторний експеримент. Якщо ідеї, винайдені штучним інтелектом, справді можуть прижитися в людській культурі й передаватися поколіннями, це стосується далеко не лише ігор із очками. Так само можуть поширюватися нові підходи в медицині, інженерії чи навіть побутових звичках — від людини до людини, від класу до класу, від покоління до покоління.
А що, якщо наступне важливе відкриття зробить не науковець у лабораторії, а шкільний гурток робототехніки за допомогою звичайного помічника на базі штучного інтелекту?
Створено за матеріалами: kyiv.news