Зміст:
Унікальні реліквії козацької доби, які століттями зберігалися в європейських архівах та бібліотеках, ненадовго опинилися на батьківщині. Це сталося у 2021 році під час спеціальної виставки.
Які реліквії привезли зі Швеції?
На виставці представили чотири рідкісні предмети, пов’язані з козацькою державою. Гетьманська булава Мазепи прибула з бібліотеки шведського міста Лінчопін — за легендою, згодом вона перейшла до Пилипа Орлика. Латиномовна версія Конституції Пилипа Орлика 1710 року надійшла з Державного архіву Швеції у Стокгольмі. Інститут рукопису Національної бібліотеки імені Вернадського передав оригінали п’яти універсалів, виданих гетьманом Мазепою в Батурині у 1687–1702 роках. А ДП «Мистецький арсенал» надало Клейнод гетьмана Мазепи — символ гідності Голови Української Держави. Цей артефакт пізніше став атрибутом голів УНР в екзилі й повернувся в Україну ще у 1992 році.
Як забезпечили безпеку перевезення безцінних артефактів?
Транспортування таких реліквій вимагало виняткових заходів безпеки. Для експонатів зі Швеції спеціально виготовили вітрини вагою 250 кілограмів з вбудованими системами захисту. Охорону виставки цілодобово забезпечував Холдинг Шериф — компанія, яка перемогла у державному тендері на цю послугу. Організацію заходу підтримали Президент України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство закордонних справ України, а також шведська сторона — Міністерство культури та демократії Королівства Швеція, Національний архів Швеції Riksarkivet та Посольство України у Швеції.
Чим особлива Конституція Пилипа Орлика?
Конституція Пилипа Орлика 1710 року — це домовленість між гетьманом та козацькою старшиною, укладена у вигнанні після поразки під Полтавою. Історики визнають її одним із перших конституційних документів Європи, який обмежував владу правителя та закріплював права різних станів суспільства. Текст написали латиною та старою українською мовою. Документ довгий час зберігався в Державному архіві Швеції — саме там опинилися Мазепа, Орлик та частина козацької старшини після подій 1709 року. На виставку 2021 року до Києва привезли саме латиномовний варіант цього історичного документа.
Про що йдеться в указі про пам’ятник Мазепі?
Напередодні 35-ї річниці Незалежності України Президент Зеленський підписав указ про встановлення пам’ятника гетьману Мазепі в столиці. Конкретне місце та терміни будівництва поки не визначили — принаймні, повідомлення заповідника про це не згадує. Проте сам факт підписання указу відображає загальнішу тенденцію переосмислення козацької спадщини. Постать Мазепи, яку тривалий час демонізувала радянська історіографія, поступово займає своє місце серед символів української державності. Подібні процеси відбуваються й з іншими історичними іменами — наприклад, нещодавно відбулося перепоховання Коновальця на Національному військовому кладовищі.
Чому це важливо
Реліквії Мазепи, що понад три століття залишалися у Швеції, та указ про встановлення пам’ятника гетьману в Києві — це частини одного важливого процесу. Йдеться про повернення історичної пам’яті українського народу. Гетьманщина не є просто музейним експонатом чи сторінкою в підручнику. Вона становить фундамент, на якому формувалася сама ідея української державності. Чим більше киян знатимуть цю історію, тим міцнішим стане зв’язок між сучасним містом та багатовіковою традицією, яку воно продовжує.
Створено за матеріалами: kyiv.news
