Жіночі образи на фасадах старовинних будинків
На фасадах багатьох пам’яток можна помітити десятки жіночих силуетів — від античних богинь і міфічних німф до стриманих каріатид. До Дня архітектури журналісти проаналізували символіку та приховані значення, які зодчі минулих епох залишили на європейських фасадах столиці. Традиція оздоблювати будівлі ліпниною та людськими фігурами має сакральне коріння, але особливого розквіту зазнала на переході XIX і XX століть у період справжньої «будівельної лихоманки». Про це повідомляє Вечірній Київ.
У той час розкішний декор став не лише художнім вираженням, а й ефективним маркетинговим інструментом: він допомагав власникам будівель приваблювати заможних орендарів і підкреслювати свій соціальний статус.
Одним із найпомітніших елементів декору стали каріатиди — жіночі постаті, що виконують роль опор. На прикладі будинку Михайла Іконнікова, садиби Лева Кучера, будинку Шампаньєра та колишнього «Палас-Готелю» видно, як вони еволюціонували: від суворої неоренесансної класики до емоційного модерну. Витончені жіночі фігури також оздоблюють садибу Леоніда Родзянка та прибутковий будинок Якова Бєлаковського.
Не менш помітну роль відіграють маскарони — рельєфні обличчя над арками й вікнами. Найвідоміший із них можна побачити на «Будинку удови, що плаче» на вулиці Лютеранській: легенда свідчить, що коли йде дощ, зі скульптури течуть сльози, проте цей ефект пояснюється конструкцією стікання води по рельєфу, який, ймовірно, зображує міфічного птаха Гамаюна. Інші виразні маскарони з чітко окресленими грецькими профілями прикрашають будинок Всеволода Демченка.
Наявність конкретних античних сюжетів часто підкреслювала престиж споруди або світогляд її власника. Так, фасад будинку Льва Гінзбурга оздоблений шістьма скульптурами богинь — серед них Афродіта, Деметра та Афіна зі своїми атрибутами. На будинку Ісая Ісерліса розташовано барельєф «Тріумф Фріни», а в історичному Пасажі можна знайти панно з міфологічними сценами про Посейдона, Амура і Психею, Прометея, а також композиції з Афродітою й Гефестом. Завершує цей архітектурний наратив знаменитий «Будинок з химерами» Владислава Городецького, де скульптор Еліо Сала створив тонкі барельєфи русалок і морських німф — один із найяскравіших прикладів місцевого модерну.
Раніше повідомлялося, що у столичному кінотеатрі «Жовтень» стартував 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цьогоріч головною темою заходу стали «Прості конструкції» — дослідження базових речей, внутрішніх опор та солідарності, які допомагають українцям вистояти під тиском війни і які варто зберегти для майбутнього.
Фото: Вечірній Київ
Створено за матеріалами: kyivschina24.com