Зміст:
Від городища Кия до міста Ярослава: три етапи зростання фортеці
Перші укріплення на Старокиївській горі, де нині розташований Музей історії України, виникли після V століття. Вони займали всього близько 1,5–2 гектари — невеликий майданчик на вершині пагорба, захищений природними формами рельєфу.
Другий етап пов’язують із княжою добою Володимира. У другій половині X століття укріплення значно розширили та обвели новим земляним валом. На горі з’явилась Десятинна церква, а поруч утворився головний торгівельний майдан — Бабин Торжок. Його назву пов’язують із двома мідними статуями, які Володимир привіз як трофеї з узятого Херсонеса.
Найбільшого піднесення місто набуло за Ярослава Мудрого. 1037 рік вважають ключовою датою: літописи згадують, що тоді було закладено «Місто Велике», де постали Софійський собор і Золоті ворота. Саме в цей час насипали вали Ярослава — кордон, у межах якого розвивався Старий Київ упродовж наступних століть.
Як московські воєводи 1654 року відродили стародавні укріплення
Після монгольської навали та литовського володарювання оборонні споруди занепали, центр управління перемістився на Замкову гору. Оновлене життя фортеці почалося в 1654 році, коли московські воєводи розпочали відновлення оборони, спираючись на рештки давніх валів. Цар отримав доповідь, що «острог і всілякі фортеці будуються всіма людьми вдень і вночі».
Чотири окремі частини з’єднали в єдину систему частоколу з дозорними вежами: Андріївську — на місці найдавніших городищ Кия і Володимира; Софійську — на території міста Ярослава; Печерську та невелику Михайлівську. Офіційно фортеця існувала до початку XIX століття. У 1830-х роках під час масштабного перепланування міста частину валів, зокрема великий насип уздовж сучасної вулиці Володимирської, розібрали.
Золоті ворота: хто їх збудував і як вони вижили після Батия
Найяскравіша пам’ятка середньовічних укріплень — Золоті ворота, південний в’їзд до міста Ярослава. Одна з версій назви пов’язана з прагненням Києва наслідувати Константинополь, де також стояли парадні Золоті ворота. Інша версія стверджує, що ворота справді облицювали золоченим металом за наказом Ярослава. Над надбрамною частиною збудували церкву Благовіщення.
Вражає те, що ворота витримали розорення Києва під ударами Батия і ще довго виконували свої функції. Наприкінці XVI століття сілезький дипломат Еріх Лясота описував їх як руїни і додавав, що дехто серед киян називав їх «залізними». Зрештою споруду засипали землею, поки у 1830-х роках ентузіаст Кіндрат Лохвицький не розкопав залишки на зібрані кошти. Відтоді Золоті ворота почали охороняти як пам’ятку, а за останні п’ятдесят років пройшла масштабна реставрація.
Ярославів вал, Пейзажна алея і рів городища: де шукати сліди фортеці сьогодні
Вулиця Ярославів вал утворилася в 1840–1850-х роках під первісною назвою Підвальна — оскільки пролягала вздовж давнього насипу, ніби «під валом». Сьогодні перепад висот між нею та сусідньою вулицею Івана Франка лишається одним із небагатьох помітних слідів середньовічних укріплень у сучасній міській структурі.
Пейзажна алея майже повторює контур так званого Пробитого валу, що прикривав передмістя Кудрявець. Існує версія, що назва з’явилася після того, як вал було пробито військами Батия. Тут, над урочищами Гончарі та Кожум’яки, профіль стародавніх укріплень зберігся найяскравіше — рельєф відтворює те, що не встигли знищити людські перетворення.
Найдавніший вал на вершині пагорба — це рештки оборонної лінії самого городища Кия: його довжина сягала близько 190 метрів, а рів попереду — до 4 метрів завглибшки. За переказами, саме цей вал відбив напад печенігів під час їхнього першого наскоку на Русь у 969 році. Легенда розповідає, як молодий чоловік, що знав мову печенігів, непомітно вийшов з укріплень, пройшов крізь ворожі сторожі й переплив Дніпро — і привів загін, який зняв облогу. Місто було врятоване.
Чому це важливо знати
Вали й ворота Києва — це не лише музейні експонати. Це реальний рельєф, вулиці й подвір’я, якими кияни ходять щодня, часто не підозрюючи, що ступають по залишках тисячолітніх укріплень. Усвідомлення цього шару міста допомагає читати Київ як живу історію, де кожен перепад висоти й кожна топонімічна назва несуть пам’ять про городища Кия, вали Ярослава та оборонні стіни, що колись захищали місто від степових кочівників і монгольських орд.
Раніше ми писали
Раніше повідомляли, що у 2026 році на Замковій горі було виявлено забутий 150-річний мур Флорівського монастиря — ще один фрагмент старовинного міського ландшафту, що вцілів завдяки складному рельєфу. А також у 2026 році на Ярославовому Валу, 27 активісти зупинили незаконну реставрацію єдиної будівлі 1860-х років, що збереглася від первісної забудови цієї вулиці.
Створено за матеріалами: kyiv.news