Зміст:
У Києві вже розпочали комплексну підготовку до нового опалювального сезону 2026–2027 років, повідомив мер міста.
Незважаючи на літню спеку, столичні комунальні служби працюють у посиленому режимі, щоб узимку кияни отримали стабільне енергопостачання та теплопостачання в своїх домівках.
Від ризиків комунальної катастрофи — до плану підвищення стійкості
За словами Віталія Кличка, минула зима стала однією з найскладніших за весь період війни: численні обстріли призвели до масштабних інженерних аварій, відключень електроенергії та перебоїв з водопостачанням.
Ці випробування змусили міську владу і фахівців переглянути підходи до забезпечення життєдіяльності міста під час повітряних загроз і сформувати довгострокову стратегію підвищення енергетичної та теплостійкості.
Щоб мінімізувати ймовірність повторення критичних сценаріїв, у Києві впроваджують низку суспільно важливих ініціатив. Зокрема, нещодавно пройшов масштабний форум, де обговорювалися напрями підвищення енерго- та теплостійкості.
Хто стояв за організацією Київського форуму ОСББ
Київський форум ОСББ відбувся наприкінці травня, 23 числа. За організацію відповіла громадська ініціатива «Національна платформа ОСББ» за офіційної підтримки Київської міської державної адміністрації.
Понад пів тисячі учасників
Подія виявилася доволі масштабною — близько 500 делегатів приїхали з різних регіонів країни. У форумі брали участь:
- Представники влади. Форум відкривав мер Києва Віталій Кличко; були присутні також представники профільних міністерств, центральних органів влади та Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА.
- Спікери та експерти. Протягом двох днів виступили понад 20 фахівців у сферах енергетики, ЖКГ, енергоаудиту та управління житлом.
- Голови й представники ОСББ/ЖБК. Керівники багатоквартирних будинків, що щодня займаються питаннями експлуатації й модернізації житла.
- Бізнес та партнери. Були присутні представники більш ніж 40 організацій-партнерів: сервісні компанії, постачальники обладнання для відновлюваної енергетики, систем безпеки, автоматизації, а також банківські установи.
Головні завдання форуму
- Синхронізувати зусилля. Налагодити безпосередній діалог між головами ОСББ, міською владою, енергетиками та іншими екстреними й державними службами.
- Надати практичні інструкції. Роз’яснити, як легально й швидко встановити альтернативні джерела живлення, щоб уникнути тривалих відключень води та тепла.
- Розкрити інвестиційні можливості. Показати діючі державні програми, джерела фінансування та координацію дій громади для залучення ресурсів.
Тема номер один: як Київ готується до наступної зими
Цьогорічний форум був зосереджений на підготовці до опалювального сезону. Офіційне відкриття наголосило, що це один із найважливіших викликів для міста.
Столична влада вже затвердила комплексну стратегію підвищення енерго- та теплостійкості та розпочала її реалізацію. На форумі також презентували низку ініціатив, що знаходяться у впровадженні:
“Одним із головних викликів для Києва є відновлення критичної інфраструктури та підготовка до зими. Столиця сформувала комплексний План енергостійкості з головними напрямами – відновлення пошкоджених внаслідок російських обстрілів обʼєктів, їх інженерно-технічний захист, розбудова розподіленої когенерації, збільшення обсягів резервного живлення для роботи критичної інфраструктури. За усіма цими напрямами тривають роботи на локаціях, будівельних майданчиках”, – сказав Віталій Кличко.
Що вже зроблено для підвищення енерго- та теплостійкості
Розвиток когенераційних потужностей
На форумі мер навів приклади конкретних кроків, які вже дали результат у зміцненні енергетичної стійкості міста.
– Які резервні потужності вже запущені і яка їхня роль?
“Уже побудували об’єкти розподіленої когенерації потужністю близько 40 МВт, які одразу оснащують захистом другого рівня. Запустили в роботу 2 дизельних енергокомплекси потужністю понад 10 МВт, які забезпечать резервне енергопостачання на об’єкти водопостачання” – сказав Віталій Кличко.
– Захист великих об’єктів критичної інфраструктури сьогодні — надскладне завдання. Як влада підходить до його розв’язання, щоб забезпечити енерго- та теплостійкість мегаполісу в умовах війни?
“Енергостійкість мегаполісу в умовах війни, на жаль, не має чарівного єдиного рішення. Ми формуємо свою енергетичну стійкість системною і складною роботою на всіх рівнях. Від ремонту на найбільших у Європі ТЕЦ і заміни електромереж у мікрорайонах до встановлення інверторів та генераторів у конкретних будинках”, – зазначив мер.
Автономність багатоповерхівок
– Багатьох мешканців хвилює автономність їхніх будинків після торішніх блекаутів. Яка нині ситуація з міськими програмами для ОСББ та ЖБК, і скільки коштів виділяє місто?
“У Києві понад 12 000 багатоквартирних будинків. Діють 5 програм фінансової та технічної підтримки для модернізації житла. Від початку повномасштабної війни місто інвестувало в енергостійкість та енергоефективність будинків майже 2 млрд грн. На поточний рік тільки на програму 70/30 виділено 420 млн грн, що є рекордною сумою за 10 років дії програми”, – сказав мер Києва.
– Якщо житловий фонд частково рятується за рахунок автономії ОСББ, то як щодо соціальних закладів — лікарень, шкіл та дитячих садків? Чи готові вони до найгірших сценаріїв?
“Усі заклади охорони здоров’я столиці, які надають стаціонарну медичну допомогу, на 100% забезпечені автономними джерелами живлення — потужними генераторами. Більше того, понад 50 київських лікарень уже мають автономне водопостачання завдяки власним свердловинам на територіях. Так само ми забезпечили генераторами понад 500 шкіл та дитячих садків, де в разі потреби функціонуватимуть пункти обігріву”, – відповів Віталій Кличко.
Головна загроза для енерго- та теплостійкості
Незважаючи на широку установку генераторів і сонячних панелей у житловому секторі та закладах критичної інфраструктури, ключовою загрозою лишається вразливість великих теплоелектроцентралей до повітряних атак. Саме ТЕЦ опинилися в зоні підвищеного ризику.
На думку очільника Дарницької РДА, це становить найбільшу загрозу для міської системи тепло- та енергопостачання, особливо в холодний період року:
“Ми будемо сильно залежати від стану наших ТЕЦ, тому що Київ централізований з точки зору подачі теплоносія”, – сказав Олександр Ковтунов.
– Якщо місто критично залежить від великих ТЕЦ, і вони перебувають під загрозою, який «план Б» передбачено? Чи зможуть локальні когенераційні установки компенсувати втрату однієї великої ТЕЦ у розпал морозів?
“Головний “план Б” — це якраз поступовий відхід від тотальної централізації, тобто створення так званих “енергетичних островів”. Якщо раніше одне велике джерело живило кілька величезних районів, то зараз ми розбиваємо цю систему на менші, незалежні блоки”, – сказав представник КМДА.
– На місцевому рівні робота з підготовки житлового фонду триває. Які практичні результати вже є в Дарницькому районі щодо підключення будинків до програм автономізації?
“Хочу нагадати, що нам вдалося вчасно подати 206 будинків для участі в міській програмі за постановою Кабінету Міністрів України № 353 щодо встановлення систем незалежного резервного живлення. Додатково подано ще 31 будинок. Загалом із 1088 будинків району це майже чверть від усієї кількості. Більшість із них — це ОСББ, які завдяки цьому стануть енергетично більш захищеними”, – сказав Олександр Ковтунов.
Фінансова підтримка проєктів енерго- та теплостійкості
– Для реалізації масштабних проєктів підготовки міста до зими потрібні значні інвестиції. З яких джерел фінансуються ці програми в умовах дефіциту коштів через війну?
“Столиця забезпечила безпрецедентні обсяги фінансування проєктів та заходів плану коштами міського бюджету. Залучає й кредитні гроші від Європейського банку реконструкції та розвитку”, – розповідає Кличко.
– Оскільки потреби перевищують можливості тільки міського бюджету, якої допомоги від держави очікує Київ, щоб люди змогли комфортно пройти наступну зиму?
“Сподіваємось на паритетну участь держави та належну допомогу українській столиці”, – відповів Віталій Кличко.
– Окрім державної програми «70/30», у Києві діяла спрощена схема компенсацій за придбані мешканцями генератори. Які реальні результати цієї ініціативи і скільки будинків скористалися допомогою?
“Місто продовжує відшкодовувати 75% вартості придбаних мешканцями генераторів та інших незалежних джерел живлення. На сьогодні за цією програмою вже Київрада схвалила виплати для понад 1000 житлових будинків, які закупили таке обладнання. Сума компенсацій від міста вже перевищила 40 мільйонів гривень, і ми готові фінансувати цей напрям надалі, адже це пряма безпека людей у їхніх оселях”, – зазначив мер міста.
Створено за матеріалами: 44.ua